[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 151.]

Попередня     Головна     Наступна





ОСТРОУМОВ Михайло Андрійович (1847 — 1920 (?) — філософ і богослов. Навчався на історико-філол. ф-ті С-Петербурзького ун-ту і в Моск. духовній академії, після закінчення якої викладав у Тамбовській духовній семінарії логіку та церковну історію. Згодом перейшов до Віфанської (Моск. губ.) духовної семінарії, де читав філос. пропедевтику, психологію та педагогіку, керував місцевою недільною школою. У 1881 — 84 pp. займав адміністративні посади в системі народних училищ Тамбовської губ. 1884 р. посів каф. історії філософії Моск. духовної академії. Після захисту дисертації на ступінь магістра богослов’я («Історія філософії в її відношенні щодо одкровення») був призначений професором каф. церковного права Харківського ун-ту. Доктор церковного права з 1893 р.

До наукового доробку О. входять праці з історії філософії і богослов’я.



Твори О.: Обзор филос. учений. Для духовных семинарий. — Тамбов, 1877 (2-е вид. — М., 1879 — 80); История философии в отношении к откровению. Взгляд на условия ист. развития философии. — Х., 1886; Введение в православное церковное право. — Т. 1. — Х., 1893; О необходимости преподавания философии права в духовных академиях // Правосл. обозрение. — 1880; Значение Сократа в истории древней философии. — Х., 1884; О религиозных верованиях первобытных народов // Миссионер. — 1879; Граф Л. Н. Толстой (разбор его «Исповеди» с точки зрения христианского теизма). — Х., 1887; О физиологическом методе в психологии. — Х., 1888; Фалес Милетский. Первый греческий философ. — Х., 1902.



М. Ткачук















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.