[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 177.]

Попередня     Головна     Наступна





СКВОРЦОВ Костянтин Іванович (1821 — 12/24.10.1876) — богослов, історик філософії. Син /. М. Скворцова. Народився в Києві. Після закінчення КДА (1845) бакалавр каф. німецької мови, з 1857 р. — каф. патрології. Екстраординарний (1862) і ординарний професор (1866). Доктор богослов’я. Помер у Києві. Похований у родинному склепі в церкві Щекавицького цвинтаря.

До наукового доробку С. належать праці з історії християнської філософії та біблеїстики. Творчість С. не була предметом спеціального наукового дослідження.



Твори С.: О евангелиях апокрифических // ТКДА. — 1861. — № 12; О книгах Сивилл // Там само. — 1862. — № 7; Святой апостол Варнава // Там само. — 1862. — № 9; О твореннях, приписываемых св. Дионисию Ареопагиту // Там само. — 1863. — № 8, 12; Трактат Тертуллиана о молитве Господней // Там само. — 1865. — № 3; Ориген // Там само. — 1865. — № 7; Трактат Тертуллиана о зрелищах // Там само. — 1865. — № 7; Учение Григория Нисского о достоинстве природы человеческой // Там само. — 1865. — № 10; Св. Иустин Философ // Там само. — 1866. — № 1; Философия Тертуллиана // Там само. — 1866. — № 5; Св. Киприан во время моровой язвы // Там само. — 1866. — № 8; Философия Климента Александрийского // Там само. — 1866. — № 9; Минуция Феликса «Октавий» // Там само. — 1866. — № 11; Христианский философ Татиан // Там само. — 1867. — № 4; Филос. учение Теофила Антиохийского // Там само. — 1867. — № 11; Исследование вопроса об авторе сочинений, известных под именем Дионисия Ареопагита. — К., 1871; Блаж. Августин как психолог. — К., 1870; Философия Отцов и Учителей церкви. Период апологетов. — К., 1868; Когда было написано послание Варнавы? // ТКДА. — 1873. — № 8; Patrologische Untersuchungen. Über Ursprung der problematischen Schriften der Apostolischen väter. — Leipzig, 1875; Жизнь Иисуса Христа по Евангелиям и народным преданиям. — К., 1876.



Про нього див.: Константин Иванович Скворцов (Некролог) // Киевские епархиальные ведомости. — 1876. — № 19 (отд. II); Константин Иванович Скворцов (Некролог) // ТКДА. — 1876. — № 11; Терновский Ф. Русская и иностранная библиогр. — К., 1885 (перелік праць С. ); Ткачук М. Л. Київ. академічна філософія XIX — поч. XX ст.: методологічні проблеми дослідження. — К., 2000; Головащенко С. І. Київ. духовно-академічна традиція XIX — поч. XX ст. в історії вітчизняного бібліезнавства // Наукові записки НаУКМА. — Т. 19. Філософія та релігієзнавство. — К., 2001.



М. Ткачук















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.