[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 216.]

Попередня     Головна     Наступна





ШАД Йоган Баптист (30.11/12.12.1758 — 13/25.01.1834) — філософ. Народився у с. Мюрсбаху (Німеччина) в селянській родині. Навчався в єзуїтській колегії (Бамберг). Чернецтвував (від 1778 р.) у бенедиктинському монастирі (Банц). Духовна і фізична криза призводить до зміни релігійно-моральних переконань Ш. Скандал, спричинений виданням його гостросатиричної книги «Життя і доля поважного патера Синцеріуса», підштовхує його до втечі з монастиря (1798) і переходу в протестантизм. 1799 р. захищає у Єнському ун-ті дис. «Про зв’язок філос. теорії з практикою» і здобуває ступінь доктора філософії. У 1799 — 1804 pp. Ш. посідає каф. філософії Єнського ун-ту. 1804 р., прийнявши запрошення від Харків. ун-ту, стає в ньому першим професором філософії. В грудні 1816 р. його визнано політично і релігійно неблагонадійним і вислано за межі Росії. Після повернення до Німеччини — екстраординарний професор Берлінського, а згодом Єнського ун-тів.

Шукач істини й правди, Ш. як мислитель і особистість глибоко шанувався сучасниками — зокрема Фіхте, Ґете, Шіллером. Світогляд Ш. еволюціонував від ревного католицизму — через вплив Канта — до фіхтеанства (1796), шеллінгіанства (1801) і, врешті-решт, оригінального синтезу науковчення Фіхте з натурфілософією Шеллінга (Г. В. Тевзадзе). Послідовник, коментатор, критик філософії Канта, Фіхте, Шеллінга, Ш. зробив значний внесок у поширення ідей німецького ідеалізму в Рос. імперії й створення його своєрідного осередку в Харків. ун-ті на поч. XIX ст. До «школи Шада» дослідники зараховують, зокрема, А. Дудровича, Геса де Кальве, Г. Хлопініна, І. Любачинського та ін.

У гносеології Ш. не задовольнявся аналізом відображення об’єкта в суб’єкті, навчаючи й про відображення суб’єкта в об’єкті; у логіці спростовував універсалістські претензії формальної, арістотелівсько-вольфіанської, логіки й розробляв ідеї нової, кантівсько-фіхтеанської, трансцендентальної; метод Ш. — діалектика (рух думки через «тезу — антитезу — синтез»); його філософія природного права є апологією «прав розуму», а відтак — і людини як розумної істоти, що «абсолютно вільна і сама собі закон»; його найвища цінність — вільнодумство як вирішальна умова: бути і залишатися людиною.



Твори Ш.: Gemeinfassliche Darstellung des Fichteschen Systems und der daraus hervorgehende Religionstheorie. — Erfurt, 1799 — 1800. — Bd. 1 — 2; Dissertatio exhibens nexum intimum inter philosophiam theoreticam et practicam. — Jena, 1800; Grundriss der Wissenschaftslehre. — Jena, 1800; Absolute Harmonie des Fichteschen Systems mit der Religion. — Erfurt, 1802; System der Naturphilosophie und Transcendentalphilosophie, in Verbindung dargestellt — Landshut, 1803 — 1805. — T. 1 — 2; Institutiones philosophiae universiae in usum auditorium suorum. T. 1. Logica pura et applicata. — Charkov, 1812; Dissertatio de existentia supremi numenis. — Charkov, 1812; Deutsch Chrestomatie. Prosaischer Theil. — Charkov, 1813; Institutiones juris naturae. — Charkov, 1814; De libertate Europae vindicata. — Charkov, 1814; De immoralitate animorum. — Charkov, 1815; De viris illustribus urbis Romae. — Charkov, 1815; Dissertatio de libertate mentis humanae. — Charkov, 1815; Schad’s Lebensgeschichte, von ihm selbst geschrieben. — Altenburg, 1828. — Bd. 1 — 2; [Фрагменти з творів] // Хроніка-2000. — Вип. 37 — 38. — К., 2000.



Про нього див.: Лавровский Н. А. Эпизод из истории Харьков. ун-та // Чтения в общ-ве истории древностей российских при Моск. ун-те. — 1873. — Кн. IV; Зеленогорский Ф. А. Ив. Г. Шад, бывший профессор философии в Харьковском ун-те (1804 — 1817). Биография // Записки Имп. Харьков. ун-та. — 1896. — Кн. 2; Його ж. «Логика» Шада // ВФ и П. — 1895. — Кн. 27, 30; Його ж:. И. Г. Шад. «Institutiones juris naturae» // Записки Имп. Харьков. ун-та. — 1900. — Кн. 1 (три останні див.: Зеленогорский Ф. А. О методах исследования и доказательства. — М., 1998); Багалий Д. Удаление профессора И. Шада из Харьков. ун-та. — Х., 1899 (фрагменти в укр. перекладі див.: Хроніка-2000. — Вип. 37 — 38. — К., 2000); Шад И. Б. // Историко-филол. ф-т Харьков. ун-та за первые 100 лет его существования (1805 — 1905) / Ред. М. Г. Халанский, Д. И. Багалий. — Х., 1908; Кравец И. Н. Иоганн Шад — профессор философии Харьков. ун-та нач. XIX в. // Филос. науки. — 1960. — № 4; Noack L. Philosophiegeschichtes Lexikon. Historisch-Biographisches Handworterbuch zur Geschichte der Philosophie. — Stuttgart, 1968; Тевзадзе Г. B. Проблема сили уяви у філософії Й. Б. Шада // Філос. і соціол. думка. — 1989. — № 4; Философия Фихте в России. — СПб., 2000.



В. Білодід















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.