[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 110.]

Попередня     Головна     Наступна





КРОКОВСЬКИЙ Олександр, чернече ім’я — Йоасаф (бл. 1648 — 01.07.1718) — церковний діяч, філософ, і богослов. Місце народження невідоме. Здобувши освіту в Києво-Могилянському колегіумі, студіював у західних католицьких навчальних закладах. Після повернення до Києва — префект і професор риторики, філософії та теології Києво-Могилянського колегіуму (1683). З 1690 р. — ігумен Миколо-Пустинного монастиря і ректор Києво-Могилянського колегіуму. З 1697 р. — архімандрит Києво-Печерської лаври. 1708 р. обраний Київ. православним митрополитом. Підозрюваний у симпатіях до І. Мазепи, був заарештований і змушений виголосити опальному гетьманові анафему. Пізніше підозрювався у причетності до справи царевича Олексія і був викликаний до Петербурга. Дорогою помер у Твері за загадкових обставин.

Збереглись лекції К. з риторики (1683), філософії (1686 — 87) та богослов’я (1697), писані латиною. У курсі філософії К. розвиває традиції т. зв. другої схоластики, дотримуючись францисканської лінії, виробленої Й. Дунсом Скотом. Часто полемізує з томістською філос. школою, але не виходить за межі традиційної для XVII ст. західної академічної філософії. Проблему універсалій розв’язує в дусі, близькому до номіналізму. Принципом індивідуації вважає форму, а у вирішенні проблеми співвідношення волі й інтелекту перевагу віддає першій. Цей своєрідний волюнтаризм К. склався під впливом філос. школи Дунса Скота і продовжував августинівську лінію у християнській філософії.



Твори K.: Disputationes per consonam dispositionem Organi Aristotelici traditae et Roxolanae juventuti in Collegio Kijovomohilaeano resolutae; tradita et per sententias sapientium doctorum menti Aristotelis annuentium explicata anno 1686. — ІР НБУВ; Penarium Tullianae eloquentiae ad usus politicos Roxolanae iuventuti in collegio Kijovomohylaeano a reverendo patre praefecto et professore rhetorices Ioasaph Krokowski accomodatum et reseratum anno 1683. — Там само.



Про нього див.: Паславський І. В. Проблема універсалій в "Логіці" Й. Кроковського // Філос. думка. — 1973. — №5; Його ж. Критика метафізики томізму в натурфілософії Й. Кроковського // Там само. — 1976. — №5; Стратий Я.М., Литвинов В.Д., Андрушко В. А. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии, — К., 1982.



І. Паславський

















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.