[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 207-208.]

Попередня     Головна     Наступна





ХРИСТОФОР ФІЛАЛЕТ (Мартин Броневський) (р. н. н. — після 07.12.1650) — релігійний і культурний діяч, представник Острозького культурно-освітнього осередку. Син Прокопа Броневського, реформатора з Великопольщі, близького до Чеських Братів.

Православний мислитель з чітко вираженою реформаційною спрямованістю, X. Ф. схилявся до об’єднання православних і протестантів у боротьбі з католицькою експансією. Був довіреною особою кн. К.-В. Острозького у його стосунках з головою литовських реформаторів Кшиштофом Радзивілом, близько контактував із Кирилом Лукарісом. До історії укр. думки увійшов як автор надрукованого польською (Краків, 1597) і давньоукр. (Острог, 1598) мовами "Апокрисису" — твору, написаного у відповідь на книгу польського єзуїта Петра Скарги "Брестський синод" (1597). Обґрунтовуючи реформаційні за своєю суттю ідеї безпосередньої богопричетності кожного віруючого християнина, рівності усіх людей перед Богом, правомірності індивідуальних шукань істин віри та спасіння особистою вірою, свободи сумління як вищої духовної цінності віруючого, ідею всесвященства, контролю мирян за діяльністю пастирів, світської влади, право укр. народу на свою віру і церкву, X. Ф. закладає підґрунтя для формування, щоправда у релігійній формі, принципу загального громадянського права.



Твори X. Ф.: Апокрисис албо ОтповЂдь на книжкы о съборЂ Берестейском... — Острог, 1598 (те саме в рос. перекладі: К., 1870; Польськомовний і давньоукр. тексти: Русск. ист. библиотека. Памятники полемической лит-ры в Зап. Руси, — СПб., 1882. — Т. 7. — Кн. 2).



Про нього див.: Скабалланович Н. Об "Апокрисисе" Христофора Филалета. — СПб., 1873; Яременко П. К. Укр. письменник-полеміст Христофор Філалет і його "Апокрисис". — Львів, 1964; Паславський І. В. З історії розвитку філос. ідей на Україні в кінці XVI — першій третині XVII ст. — К., 1984; Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. — К., 1990; Нічик В. М., Литвшюв В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991.



Я. Стратій

















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.