[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 58-59.]
Попередня
Головна
Наступна
ДОВГОВИЧ Василь (поч. берез. 1783 — 13.12.1849) — філософ, поет, церковний і громадський діяч. Народився у с. Золотаревому Мараморського комітату (Закарпаття). Син кріпака. Закінчив гімназію в Сигеті (1800 — 05), два класи філософії у Великому Варадині (1805 — 07), два річники богословської (катол.) семінарії у Трнаві (1807 — 09), Ужгородську (уніатську) богословську семінарію (1809 — 11). Священик. Парохус. Довгому (1811 — 24), у с. Великих Лучках (1824 — 28), у м. Мукачеві (1828 — 44). Водночас — заст. архідиякона, засідатель комітатського суду, директор місцевої народної школи. Від 1831 — член-кор. Угорської АН. Від 1844 до смерті жив і працював у Хусті. Замолоду любив малювання, музику, але «понад усе» — поезію, пізніше — філософію. Побудував нові церкви в Довгому, у Великих Лучках, базиліку в Мукачеві. Жив і працював в умовах жахливої політ. і культурної відсталості укр. Закарпаття. Представник закарпатоукр. просвітництва без укр. друкарні. Писав латиною та угорською (тільки останньою міг друкуватись). До 1832 писав вірші (можливо, був останній латиномовний укр. поет), після — філос. та наукові розвідки. Помер у Хусті.
Світогляд Д. склався під впливом нім. філософів — Канта, Фіхте, Шеллінга. Згодом прагнув до створення власної філос. системи. Філос. спадщина Д. практично не вивчена. Залишив рукописну збірку віршів (131 — латиною, 41 — мадярською, 18 — українсько-церковно-слов’янською).
Твори Д.: Поезія Василя Довговича // Науковий зб. Музею укр. культури у Свиднику. — № 10. — Братислава; Пряшів, 1982; A világ megnézéséböl a teremto (Через погляд на світ — про існування Бога-творця). — Buda, 1833; Ethnographiàra mint tudomànyra szolgélgható észrevételek (Погляд на етнографію як науку) // Tudomànyos Gyiijtemèny. — 1824. — T. 9; A’vilag alkotmányáról egy lépéssel feljebd mint Cartészés Newton item: Az egész läthato vilag rende — ej felfogásban (Про будову світу одним кроком вище, ніж Декарт і Ньютон: Порядок усього видимого світу в новому розумінні) // A Felsó Madyar orszaagi Minerva. — 1825 — 1830; Isten lételének megmutatására valo törekedesek (Намагання, спрямовані на доведення існування Бога) // Tudományos Gyiijtemény. — 1829. — Т. 9. (Назви наведено за автобіографією Д.)
Рукописи Д.: Lexicon philosophicum. — Tyrnavae, 1809. Exstractus systematis Kantiani (Провідник Кантовою системою).
Про нього див.: Бірчак В. Укр. філософ Василь Довгович (1783 — 1849) // Ювілейний зб. на пошану акад. Михайла Сергійовича Грушевського. З нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності. Частина історично-літ. (II). — К., 1928; Мацинський І. Кінець XVIII — перша пол. XIX ст. та життя і діяльність Василя Довговича: До двохсотої річниці від дня народження (1783 — 1843) // Науковий зб. Музею укр. культури у Свиднику. — № 10. — Братислава; Пряшів, 1982.
В. Білодід
