[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ II.]

Попередня     ТОМ VIII     Наступна





ТОМ VIII

Розділ II. Напруження і конфлїкт 1630 р.





Невдоволеннє з Гр. Чорного, вибір Ів. Сулими, невдоволеннє козацтва, зріст своєвільних елєментів, посольство на сойм 1629 р., морський похід, третій кримський похід, його безуспішність, зрада Татар.


Вибір Левка Івановича. Похід Девлєт-ґерая на Україну і погром під Бурштином. Напруженнє між реєстровими і нереєстровими, Левко Іванович і Грицько Савич, закінченнє шведської війни і прихід польського війська на Україну, з кінцем 1629 р., наказ Чорного Запорожцям, відповідь Левка Івановича, справа реєстру і початок конфлїкту, освітленнє його в реляції Конєцпольского, кінець Чорного, релїґійний момент в повстанню.


Справа собору, соймова постанова про субсідію руського духовенства, компромісові публїкації М. Смотрицького — ”Апольоґія“, арґументи для укр. шляхти. Київський собор 1628, суд над ”Апольоґією“, вмішаннє козаків, капітуляція Смотрицького, засуд ”Апольоґії“, анатемованнє писань Смотрицького, нові публїкації його.


Продовженнє соборової акції, визначеннє ”ґенерального“ і ”партикулярних“ соборів на р. 1629, переговори в сїй справі, прихильне становище православної єрархії, протест православної шляхти під Мальборґом, протести київські, запорозька делєґація. Засїдання київського собору, виступ козаків, розірваннє собору, деклярація духовенства, православні ухиляють ся від львівського собору, трудне становище унїятської єрархії, зїзд у Львові, проєктована формула обєднання церков.


Звязки православної опозіції з полїтичною аґітацією, поголоски польські і українські, релїґійна закраска козацької війни 1630 р. Арешт і скараннє Чорного, корсунський погром, польська мобілїзація, похід Лаща, його характеристика дана Єрличом, козацьке посольство до Конєцпольского, його похід.


Переяславська кампанїя 1630 р., перший погром польського війська, Конєцпольский під Переяславом, відомости Гладкого, повстаннє на Правобережу, громленнє польських військ, рішуча побіда козаків, ”Тарасова нїч“.


Деклярація Конєцпольского, зміна гетьмана, відповідь козаків Конєцпольскому, угода, ревізія реєстру, старший Орендаренко.


Реляція Конєцпольского і фактичні наслїдки кампанїї, походи на море, безрадність правительства, домагання козаків, рада на Масловім Ставі 23 серпня 1630.


Козацька справа на соймі 1631 р., невдоволеннє шляхти, страх селянського повстання, польське військо на Українї, бійки з жовнїрами. Ослабленнє напруження, справа митрополичої ваканції, невдала шведська місїя до козаків, заходи уряду коло митрополїї, кандидатура Могили, митрополит Ісайя.


Перспективи війни з Москвою, мобілїзація козацтва, козацькі петиції на сойм 1632 р., остання відповідь короля Жиґимонта.











Попередня     ТОМ VIII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ II.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.