[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ III.]

Попередня     ТОМ VIII     Наступна





ТОМ VIII

Розділ III. Безкоролївє і „заспокоєннє православних”.





Смерть короля, приготовання православних до рішучої росправи, українські петиції на конвокацію, акція брацтв, домагання козаків, інструкція козацькій делєґації на сойм, постулят права козацького війська на участь в виборі короля, воєнна манїфестація козацького війська, кореспонденція з маґнатами.


Православна справа на конвокації, дебати в комісії для справи православних, проєкти формули компромісу, деклярація "ґенеральної конфедерації", відправа козацьких послів з сойму, відкиненнє козацького домагання в справі елєкції.


Невдоволеннє православних з конвокаційного сойму, митр. Ісайя на козацькій радї в Черняховій Діброві, аґітація в війську і скиненнє Кулаги, кріза в козацтві, смерть Кулаги, козацьке посольство на елєкцію, домагання в справі релїґії, військо підтримує кандидатуру Володислава.


Заходи королевича коло справи православних, його пляни, аґітація митр. Ісайї на користь Москви, боротьба партій на елєкційнім соймі, тверда постава православних, роля козаків.


Порозуміннє королевича з православними, Володислав арбітром, вироблюваннє компромісової формули, "пункти заспокоєння обивателїв грецької віри", протести католиків, тріумф православних.


Справа вибору владиків, кандидатура Могили, його вибір, вибори епископів, заходи католиків і погрози православних.


Коронаційний сойм, опозіція на нїм католиків, непевне поведеннє Володислава, різке становище православних, домагання здїйснення королївських обіцянок, компроміс, королївський дипльом для православних, 15 березня н. с. 1638 р.


Иньші королївські грамоти, розпечатаннє церков, привилеї владикам, справа перемиського владицтва, посвященнє Могили, відібраннє св. Софії, тріумфальний вїзд Могили до Київа, справа м. Ісайї, схізма в митрополїї, посередництво козаків, суспільність помирила ся з Могилою.


Марне "заспокоєннє", оживленнє релїґійної боротьби, непримирене становище католиків і унїатів, хитке становище Володислава, роспорядженнє на некористь православних шкіл, заходи для приєднання курії для компромісу, релїґійна справа на соймі 1635 р., сойм приймає до відома зроблені королем толєранційні уступки, привилеї унїатам і православним.


Сїверська архіепископія, визначеннє комісарів для подїлу церков, комісарські протоколи, унїатський терор в Холмщинї, безправства М. Терлецького, афера Гулевича, труднощі православних владиків.











Попередня     ТОМ VIII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ III.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.