[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ VIII.]

Попередня     ТОМ VIII     Наступна





ТОМ VIII

Розділ VIII. „Початок і причина війн Хмельницького”. Українське громадянство перед Хмельниччиною.





Причини великого повстання в освітленню української традиції: виклад ”початку і причин“ у Самовидця, виклади мотивів повстання дані Хмельницьким: ”реєстр кривд“. Мотивовання польські: Кушевич і Коховский, Ґрондский.


Мотиви релїґійні: обставини релїґійного життя боротьба за церкву в Зах. Українї, як причина роздражнення, війна за перемиську епархію: боротьба на Білоруси; репресивні заходи катол. духовенства і шляхти. Ходкевичева-Острозька і Ян Тишкевич; настрої в єрархичних кругах.


Могилянська доба, її значіннє в культ. і паціон. житю, реорґанїзація церкви, київський собор 1640 р. ”Могилин Катехізіс“, виступи Саковича: ”Літос“. Могилин Требник, пляни видання української аґіольоґії, публїкації Косова і Кальнофойського. Орґанїзація освіти: київська колєґія та її філїї, наука в київській колєґії, представники ”могилянського атенея“ і вихованцї могилянських шкіл, характер могилянської науки, її слабі форми з загально-культурного і національного погляду і ортодоксальна бездоганність. Здержливість до катол. кругів, ворожнеча против унїатської церкви, трудне становище унїатів, репресії катол. єрархії, уряд готов жертвувати унїєю, його пляни релїґійного компромісу, формула порозуміння, проєкт патріархату для Польщі і Литви, суголосні течії в Могилиних кругах, змагання Могили до повноти єрархичної влади, конфлїкт з брацтвами і патріархом, поголоски про пляни Могили на патріарший титул, аґітація м. Ісайї та його прихильників, еміґрація черцїв до Московщини. Неприхильне становище курії до плянів компромісу, конфлїкт нунціатури з урядом, прихильні сподївання в православних єрархичних кругах.


Становище єрархії супроти громадянства, байдужість до брацького руху, неприхильність до козацтва, лєґенди про звязки Могили з козацьким повстаннєм. На чім же опирали толкованнє Хмельниччини як боротьби за віру? Загальність такого толковання.


Соціяльні мотиви повстання: його дїйсний характер і маскованнє більш крикливими гаслами. Ворожнеча до маґнацтва і дрібношляхецький елємент в повстанню. Антісемітизм XVII в., відзиви польських письменників, чутки зібрані Кунаковим, оповідання про арендованнє церков Жидами, поетична традиція про кривди від Жидів-рандарів, образи жидівської пихи в думах; оповідання козацьких лїтописців, новійша полєміка про арендованнє церков. Насильства від жовнїрів.


Національний мотив в Хмельниччинї: національний сінтез аномалїй устрою річи-посполитої, панське лядське, підозріння на владиків, ідея національного визволення.


Покривдженнє реєстрового козацтва, як безпосереднїй привід: надужиття польської старшини, незаповнюваннє вакансій, кривди від старшинської адмінїстрації, жалї козацькі в петиції 1648 р., иньші відомости про козацькі кривди, скарги козацькі 1639-1640 рр., розслїдуваннє 1643 р., представлення Потоцкого й Кисїля.











Попередня     ТОМ VIII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ VIII.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.