[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ X.]

Попередня     ТОМ IX     Наступна





ТОМ IX

Розділ X. ПОХІД НА ГАЛИЧИНУ 1655 Р. ПРОБЛЕМА ЗАХІДНЬОЇ УКРАЇНИ, СПРАВИ БІЛОРУСЬКОЇ ЗАЙМАНЩИНИ І УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІҐРАЦІЇ (ВЕСНА 1656).





Польські проби порозуміння з Козаччиною і заходи щоби підняти на неї Орду — королівський універсал до старшини і черні, невдоволенє соймових станів з королівських обіцянок, соймова комісія в козацькій справі, інструкція комісарам, кінець червня, умови замирення, місія Федора Виговського.


Мізерний стан польської армії, заходи коло позискання помочи Порти і Орди. Козацький уряд перебиває сі заходи дипльоматичними і воєнними засобами, козацьке посольство в Царгороді, Порта забороняє ханові воювати козаків, хан настоює на поході, Орда рушає на козаків, серпень 1655.


Львівський похід і початок шведсько-українського союзу: вісти з походу-гетьман під Баром 15 липня, облога Гусятина, конфлікт з Бутурлиним, козацьке військо під Камінцем.


Посольство від шведського короля і Ракоція у гетьмана, переговори з Ракоцієм і обома господарями, початок воєнної кооперації, українсько-шведська військова конвенція-м. вересень, зносини з Шведами Золотаренка.


Москва маніфестує свої претензії на Білорусь і Поділлє-нові царські титули, історія титулу “Малої і Білої Руси”, політичні наслідки сеї маніфестації.


Підо Львовом: похід з-під Камінця, здобуттє Ягольниці і Підгайців, битва під Городком, облога Львова, лист гетьмана до маґістрату, перша депутація маґістрату у гетьмана, розмови, друга депутація, наступ 8 жовтня, умови капітуляції поставлені гетьманом, дальші переговори і порозуміннє, переговори з губернатором Ґродзіцким, плян козацького протекторату, козацьке військо вступається з-підо Львова.


Козаки в Люблині, реформи переведені на користь укр. людности, непорозуміння з московськими воєводами. Політичні розходження і перспективи-питання про підданнє на імя царя чи гетьмана, пляни старшини. Відносини шведські, пляни боротьби з мусульманським світом, неприхильне становище Шведів до козацьких домагань.


Опортунізм супроти Польщі, посольство Любовіцкого, байка Б. Хмельницького, реверанси королеві, політична програма Козаччини.


Турецьке посольство Шагін-аґи, наступ хана. Відновленнє договору з ханом під Озірною: реляція Бутурлина, козацький дневник, звідомленнє Яскульского, татарські оповідання, битва під Озірною 18 листопада, освітленнє її у мемуаристів і істориків.


Переговори гетьмана з ханом, їх замиреннє, з'їзд гетьмана з ханом, неясности в літературі про умови замирення, дійсний характер договору 22 листопаду.


Експедиція в Припетське Поліссє реляція Волконского, роля москов. війська, польські звідомлення.


Події на білоруськім фронті: тактика Золотаренка, поширеннє козацького протекторату, невдоволеннє царського уряду, Золотаренко в ставці, в червні 1655, його бажання і царські резолюції, смерть Золотаренка, його страшний похорон-лєґенди на сю тему, вага сеї втрати для козаччини. Нечай наступник Золотаренка-“полковник чауський і новобихівський”.


По львівськім поході-посольство Половця, Виговський у Бутурлина в Білій Церкві, вісти з грудня, сеунч Батурлина, оповіданнє Павла Алєпського, опала і смерть Бутурлина.


Січневий з'їзд в Чигрині, весіллє у гетьмана, чигиринські наради, відомости митрополита, новини роменського писаря. Проблєма Західньої України.


Справа Білоруської займанщини, московські претензії, орґанізація Козаччини на Білорусі, спрага надання Нечаєві Білоруського полку, розходження з Москвою в инших справах.


Дипльоматичні перспективи на поч. 1656 р.: поворот до Польщі Яна-Казимира, його надії на гетьмана і хана, зносини з гетьманом, інструкція комісарам з січня, лист Виговського до Ґродзіцкого 1 лютого, західнє-українські пляни.


Зносини з Кримом, посольство Махаринського, лист гетьмана 22 січня, посольство Тохтамиш-аґи, лист гетьмана ханові 31 січня, посли козацькі й польські в Криму в лютім.


Зносини з Швецією-проволоки з посольством, листи шведському королеві і Радзєйовскому 11 січня, місія Данила до Чигрина, листи шведського короля в лютім, Данило й Ґрондский в Чигрині, в березні.


Зносини з Ракоцієм-його зближеннє з Козаччиною для операцій в Польщі, місія Люца, здержлива позиція гетьмана. Посли молдавські і мунтянські, листи гетьмана і Виговського з квітня, Данило і Ґрондский у Ракоція, посольство Бруховецького у Ракоція, посольство Шебеші до гетьмана, відправа Бруховецького.


Польські і кримські зносини в лютім-травні: місії Любовіцкого і Пісочиньского, польські відомости з України, король викладає історію переговорів, листи гетьмана і Виговського до короля з березня.


Польські заходи коло інформації хана, інструкція Шумовскому. Субан-аґа у гетьмана, козацькі посли у хана в травні. Оповідання Рудавского про становище, пляни об'єднання і повної незалежности України.


Українсько-московські напруження-в справі Білоруській: місія Лопухина, розмови з гетьманом 6-12 квітня: московські жалі на поведінку козаків на Білорусі, вільне і невільне козаченнє людности, тортурованнє козаків, гетьман обстоює Козаччину. Пропозиція в справі заведення воєводів на Україні, справа бльокади Криму, питання окупації Зах. України. Претензії гетьмана в справі укр. еміґрації. Справа українських шинкарів. Слідство в білоруській справі-Жданович і Сивцов. Місія Д. Балабана. Відправа Лопухина. Додаткові московські жалі. Посилка до гетьмана Портомоина, розмови його з Виговським 15 квітня.


Дальші московські жалі на Нечая. Додаткові накази Лопухину.


Святоюрська рада і актуальні питання укр. політики: оповідання Виговського, негативне становище до Польщі, розрив переговорів-лист Тишкевича до гетьмана. Відносини шведські й семигородські.


Лист патр. Никона до митрополита. Переміна київського воєводи-інструкції новим воєводам 1 (11) травня. Слідство в білоруській справі, реабілітація Нечая, формальне залагодженнє московських жадань і фактичне захованнє Білоруської Козаччини.


Еміґрація і бунти: московська тактика супроти укр. еміґрації, гетьманські претенсії з приводу еміґрації, небезпечність її, гетьман просить у царя рішучих директив воєводам, дволична політика московського уряду в сій справі-листуваннє в справі торських промисловців, жваве заселеннє Слобідщини укр. еміґрантами в 1655 р.


Гетьманські пляни походу на Слобідщину для розгону еміґрації. “Великі бунти” козацькі, повстаннє Грицька Неблядина, похід гетьмана на московську границю. Чутки про козацькі бунти з літа 1656.











Попередня     ТОМ IX     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IX.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.