[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IX.]

Попередня     ТОМ IX     Наступна





ТОМ IX

Розділ IX. ПАНОРАМА ТОГОЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ЗАГИБІЛЬ БРАСЛАВЩИНИ. ДРИЖИПІЛЬСЬКА КАМПАНІЯ ТА ЇЇ ЕПІЛЬОҐ (СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1655)





Подоріж антіохійського патріярха Макарія через Україну в 1654 і 1656 рр., описана його сином архидияконом Павлом, рукописи і видання, вражіння від України, патос визволення, що відбивається в оповіданнях Павла.


Що чув Павло на Україні про її визволеннє, лядська неволя, визвільна боротьба, кріваві жертви України, маса вдів і сиріт, популяційна енерґія, добробут і господарність, ентузіястичні відзиви про козацтво.


Культурна енерґія, будівництво, приватні мешкання, заможність людности, сади, сільське господарство, водне багацтво дивує Араба, скромність і повздержність побуту, суворість і аскетизм в виконуванню церковних обрядів, надмірність монастирських богослужень.


Панорама місць: гетьманська кватира в Богуславі, характеристика гетьмана, патріярх у гетьмана.


Київські вражіння- їх однобічність, дорога від Василькова-по печерських маєтностях, печерські володіння, Печерський монастир і його братія, церемонія стрічі і трапеза, київське мистецтво, келії архимандрита, дзвіниці, печері, жіночий монастир, лаврська друкарня. Візита митрополита, митрополичі і лаврські слуги, урочиста служба на Петра-Павла- побутові подробиці, Св. Софія. Стріча з Данилом Калуґером. Завваження про сучасне київське малярство. Михайлівський монастир і московська фортеця. “Місто Київ”-Поділ, Дніпро і торгівля. Розгрішальні листи. Портрети патріярхів, що відвідували Київ. Монастир Пустинного Миколая. Видубицький монастир.


Инші міста України: Умань, Богуслав, Трипіллє. Прилука, став і лазня, Густинський монастир, чернечий режім, монастирська всеночна. Прилуцький ярмарок. Переяслав, Чигирин, гетьманська резіденція, Суботівський двір, гробовець Тимоша і його вдова.


Дещо з московської переписи 1654 р.: Біла Церква, Ставище, Лосевичі, Боярка, Фастів, Борзна, Бахмач, Конотоп, Батурин, Сосниця, Мена, Новгород Сіверський, Стародуб.


Загибіль Браславщини: польський наступ на Україну в жовтні 1654, польські сили, збори під Шаргородом, облога Буші-оповіданнє Коховского, реляція Чарнєцкого, капітуляція Тимонівки, наступ на Браслав, прихід татарських передовиків, бої під Браславом, вихід козаків з Браслава, Менґлі-ґерай просить почекати, король відкликує Потоцкого, його реляція королеві.


Різдвяний спочинок. Польський двір повідомляє дипльоматичних представників, що Браславщину опановано. Пасивність гетьманського осередку, його інформації, м. ин. послові Тургеневу, Тургенев в Чигрині 14 листопаду, розмови з Виговським, авдієнція у гетьмана. Зносини з молдавським і мунтянським господарем і з Ракоцієм, посольства Лисовця і Креховецького (с. 1023), Гетьман нагадує, як його Підвели з Трубецким, Тургенев описує приїзд Золотаренка, наздогад гетьманові, висилка до Криму Устокасимова, лист гетьмана до царя 20 н. с. листоп.


Вихід гетьмана під Корсунь і Білу Церкву, довге стояннє з А. Бутурлиним під Б. Церквою, посольство до царя Андрієнка-щоб приспішити прихід Шереметева, листи гетьмана до Шереметева з принаглюзаннями Ф. Бутурлина до помочи і відомостями про польський наступ. Царський лист з Ждановичем-запевняє, що Шереметеву наказ дано, але бажано мати компенсацію в козацькім війську. Посольство в сих справах Матвеева з Клишею, авдієнція 6 (16) січня; невдоволеннє гетьмана з кунктаторства Шереметева, пляни весняного наступу на Польщу і на Крим; докір гетьманові, що дав на знищеннє Браславщину. Цар хоче зробити Київ своєю столицею для кращої оборони України під Порти. Московські пляни інтервенції в балканських справах. Проєкт орґанізації салдацького війська на Україні і заведення царських воєводів по городах, завваження про нельояльну поведінку духовенства. Прихід Шереметева і відправа Матвеева.


Дріжипільська кампанія: новорічні польські операції, карна експедиція Д. Вишневецького до Бершадського ключа, людність збирається до оборони в Демківці, ватага Тетері, облога і здобуттє Демківки, різня і утеча людности “до Дніпра” і на Волощину. Прихід передової орди з Камамбетом і Менґлі-ґераєм, воєнна нарада в Ободівці; брак відомостей про Хмельницького.


Похід на Умань, вступна розвідка під містом, вісти про зближеннє Хмельницького, марш назустріч йому-Хмельницький підОхматовим, облога Охматова, козацьке військо на Дріжиполі, битви 29-30 н. с. січня, розходжнення в оцінці висліду-відзив Чарнєцкого, оповіданнє Самовидця, бльокада козацького табору. Оборонний відступ козацького війська, абстіненція Татар, битва під Охматовим, Хмельницький відступає, еміґрація людности, “дріжипільські козаки” за московським кордоном.


Останнє знищеннє Браславщини: Потоцкий вертає до дому, здаючи командованнє Лянцкороньскому. Воєнні пляни-проєкт пустошення Київщини, Татари отягаються від дальшого походу. Прихід головної Орди не на війну, а для прогодування і здобичі. Пустошеннє Браславщини, збираннє ясиру для Татар, звідомлення Лянцкороньского.


Рейментаруваннє Тишкевича і його реляції, головна орда відходить, клопоти з тими що лишилися, провіянтованнє і зрираннє ясиру, польське військо роз'їздиться, заклики Татар на нову війну, оцінка кампанії сучасниками і в новішій історіоґрафії (с. 1060).


Політика українського уряду- його дивна пасивність і кунктаторство, маскованнє понесених утрат-оповіданнє Павла Алєпського. Козацькі війська займають спорожнену Поляками зону, діверсія на татарські й турецькі володіння. Дипльоматичні зносини-пересилки з Ракоцієм, становище Порти-можливий вплив її на відступ Орди, заходи її коло полагодження відносин між Україною і Кримом, козацьке посольство до Царгороду, заходи кримських приятелів України-лист Карач-мурзи до гетьмана. Бльокада Криму.


Пляни наступу на Польшу-реляція цареві з Богуслава, 4 березня. Посольство Москаленка, посольства Яковенка і Томиленка, пляни калмицького наступу на Крим і повної бльокади Криму, царська згода на операції і висилку нових сил на Україну. Посольство Климятенка-гетьманський лист 2 квітня.


Українсько-московські розходження і польські залицяння, лист до гетьмана від Тишкевича, посольство від Ракоція- Ст. Люц. Ситуація на польсько-українськім фронті в квітні-свідчення бранців і післанців, післанці валаськнх повстанців у гетьмана.


Москва не пропускає Данила з Швеції до гетьмана, Данило добивається таки до гетьмана. Шведський король виповідає війну Польщі, посольство Бурлія, цар не перепускає його до Швеції.


Напруження на Білорусі, Поклонський відступив від Москви, його листи до козаків, листи від Радивила, аґітація Теодосія Василевича.


Трівога в Москві- цар домагається присилки митрополита, київські конференції з митрополитом і рада в Корсуні, листи гетьмана і Виговського до Золотаренка. Прихід В. Бутурлина, з'їзд у Київі, армії сходяться під Білою Церквою, похід на захід, 1 (11) липня.











Попередня     ТОМ IX     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IX.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.