гостьова форум кімната новин посилання дзеркало пошук

ІЗБОРНИК

ІЗБОРНИК

‹ ЛІТОПИСИ ІСТОРІЯ МОВОЗНАВСТВО ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ПОЛІТОЛОГІЯ СЛОВО О ПОЛКУ ЛЕКСИКОНИ ›

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том X. Розділ II.]

Попередня ТОМ X Наступна

ТОМ X

Розділ II. ОПОЗИЦІЯ СІЧІ І БУНТ ПУШКАРЯ, ВІДНОВЛЕННЯ КРИМСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ

ПОВСТАННЯ НА ЗАПОРІЖЖІ, СІЧОВА ІДЕОЛОГІЯ, РЕПРЕСІЇ ВИГОВСЬКОГО, ЛОЯЛЬНІ ЗАЯВИ БАРАБАША, ЗАПОРІЗЬКЕ ПОСОЛЬСТВО, СТРИНДЖА І ТОВАРИШІ, ЗАПОРІЗЬКЕ ПОСОЛЬСТВО МИХ. СТРИНДЖІ В ЖОВТНІ, РОЗМОВИ З ЗАПОРІЗЬКИМИ ПОСЛАМИ В МОСКВІ, ЦАРСЬКА ГРАМОТА ЗАПОРОЖЦЯМ.

МІСІЯ ХИТРОВО, ЗАХОДИ ВИГОВСЬКОГО ПРОТИ ОПОЗИЦІЇ, АКЦІЯ М. СТРИНДЖІ, ПУШКАР СОЮЗНИК ЗАПОРОЖЦІВ, ЛИСТУВАННЯ ПУШКАРЯ З СТРИНДЖОЮ, ЗАХОДИ ВИГОВСЬКОГО ПРОТИ ОПОЗИЦІЇ, З'ЇЗД ВИГОВСЬКОГО З ВОЄВОДОЮ ЗЮЗІНИМ В КОНСТАНТИНОВІ, ВІДСТАВЛЕННЯ ЗЮЗІНА, ПОХІД НА ПОЛТАВУ, ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА, ПОСОЛЬСТВО ПУШКАРЯ ДО ЦАРЯ, ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА І ДРУГИЙ ДОГОВІР 25 ЛЮТОГО.

ВІДНОВЛЕННЯ КРИМСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ І ПІДГОТОВКА ПОХОДУ, ПІДГОТОВКА ПОХОДУ НА ЛІВОБІЧНИХ ВОРОХОБНИКІВ.

МИРГОРОДСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ.

ДИПЛОМАТИЧНІ ПЕРЕГОНИ, ПОСОЛЬСТВА ВИГОВСЬКОГО — ГОРКУША, ФИЛИМОНОВИЧ, ПОСОЛЬСТВО ВИГОВСЬКОГО — ЛІСНИЦЬКИЙ.

ПОСОЛЬСТВА ПУШКАРЯ І ДОВГАЛЯ — ІСКРА З ТОВ., ПОСОЛЬСТВО ПУШКАРЯ — ІСКРА, ПОСОЛЬСТВО ДОВГАЛЯ — ТИША, МІСІЯ БАЙБАКОВА ДО ПУШКАРЯ.

МОСКОВСЬКІ ПРОЕКТИ ІНСТРУКЦІЇ, ПРОЕКТИ ІНСТРУКЦІЇ ПРОВІНЦІАЛЬНИМ ВОЄВОДАМ, ПРОЕКТ ІНСТРУКЦІЇ ШЕРЕМЕТЄВУ.

МІСІЯ АПУХТІНА ДО ВИГОВСЬКОГО

ПОСОЛЬСТВО ІСКРИ, ПОСОЛЬСТВО ЛІСНИЦЬКОГО, ПОСОЛЬСТВО БЕРЕЖЕЦЬКОГО, ВИПРАВА АЛФІМОВА, ВИПРАВА СКУРАТОВА, МІСІЯ ШЕРЕМЕТЄВА.

АПУХТІН У ВИГОВСЬКОГО.

АЛЯРМИ ПУШКАРЯ, АЛФІМОВ У ДОВГАЛЯ, АЛФІМОВ У ПУШКАРЯ, ЛИСТ ВИГОВСЬКОГО ДО ПУШКАРЯ, ГРАМОТА БАРАБАША, ГРАМОТА ПУШКАРЯ.

ВИГОВСЬКИЙ В ПОХОДІ, УНІВЕРСАЛ З МАНДЖЕЛІЇ, РОЗМОВИ З СКУРАТОВИМ.

БОЇ ПІД ПОЛТАВОЮ, КІНЕЦЬ ПУШКАРЯ, ПРИБОРКАННЯ СВОЄВОЛІ, ЕМІГРАЦІЯ ЗА МОСКОВСЬКУ ГРАНИЦЮ.

Попередня ТОМ X Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том X. Розділ II.]

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.