‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Ігор ШЕВЧЕНКО

УКРАЇНА МІЖ СХОДОМ І ЗАХОДОМ

Нариси з історії культури до початку XVIII століття



Авторизований переклад з англійської Марії Габлевич


Під редакцією Андрія Ясіновського



Львів 2001





ЗМІСТ


Франк Сисин. Переднє слово; о. Борис Ґудзяк. До українського читача

Ігор Шевченко. Передмова; До українського видання


Нарис 1. Україна між Сходом і Заходом

Нарис 2. Візантія і слов’яни

Нарис 3. Релігійні місії очима Візантії: імперський зразок і його місцеві варіанти

Нарис 4. Християнізація Київської Русі

Нарис 5. Суперник та епігон Києва: Владимиро-Суздальське князівство

Нарис 6. Політика візантійського патріархату у Східній Європі в XIV столітті

Нарис 7. Візантія і східні слов’яни після 1453 року

Нарис 8. Польща в українській історії

Нарис 9. Відродження руської віри

Нарис 10. Релігійна полемічна література в українсько-білоруських землях у XVI-XVII ст.

Нарис 11. Багатоликий світ Петра Могили

Нарис 12. Формування національної самосвідомості перед 1700 роком


Хронологічні таблиці

Географічні карти

Покажчик

Про автора





Нариси присвячено пам’яті мого батька, який вірив в Україну і від 1917 року до смерті в 1941 році у Варшаві присвятив своє життя українській справі








Шевченко Ігор. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття / авторизований переклад з англійської Марії Габлевич, під редакцією Андрія Ясіновського. Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії 2001.XIX+250 с., 5 карт.


Перекладено за виданням:

Ševčenko, Ihor. Ukraine between East and West. Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century. Edmonton — Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press 1996. XIX+234 c., 4 карти.


ISBN 966-7034-22-4



Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика Канадського інституту Українських Студій Альбертського Університету

Західна історіографія України випуск 3

Інститут історії Церкви Львівської Богословської Академії














‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.