[Г. Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — К., 1996. — С. 256-261.]
Попередня
Головна
Наступна
Розділ II
1 Толочко П. П. Древняя Русь. — К., 1987. — С. 165 — 172.
2 Черепнин Л. В. Монголо-татары на Руси (XIII в.). — С. 208.
3 ПСРЛ. — Л., 1927. — Т. 1. — Стб. 447.
4 Там же.
5 Повести о Куликовской битве. — М., 1959. — С. 10,89, 129.
6 Сандаг Ш. Образование единого монгольского государства и Чингисхан // Татаро-монголы в Азии и Европе. — С. 27 — 31; Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. — С. 442.
7 Козин С. А. Сокровенное сказание (монгольская хроника 1240 г.). — М.-Л., 1941. — С. 165; Рашид ад-дин Сборник летописей. — М.; Л., 1952. — Т. 1. — Кн. 1. — С. 102 — 105; Т. 1. — Кн. 2. — С. 123 — 125, 251 та ін.
8 Наумов П. Об отношениях российских князей к монгольским и татарским ханам от 1224 по 1480 год. — СПб., 1823. — С. 10, 11.
9 Грушевский M. С. Очерк истории Киевской земли. — С. 284.
10 ПСРЛ. — СПб., 1888. — Т. 3. — С. 50.
11 Там же.
12 Грушевський M. С. Історія України-Руси. — Львів, 1905. — С. 249.
13 ПСРЛ. — М., 1962. — Т. 2. — Стб. 783.
14 ПСРЛ. — М., 1962. — Т. 2. — Стб. 784.
15 ПСРЛ. — Т. 1. — Стб. 470; ПСРЛ. — М., 1980. — Т. 30. — С. 90; ПСРЛ. — М., 1965. — Стб. 29; Густынская летопись // ПСРЛ. — СПб., 1843. — Т. 2. — С. 339; ПСРЛ. — СПб., 1885. — Т. 10. — С. 129; ПСРЛ. — М., 1980. — Т. 35. — С. 44, 90.
16 Псковские летописи. — С. 81; ПСРЛ. — Т. 5. — С. 179.
17 Ставиский В. И. О двух датах штурма Киева 1240 г. по русским летописям // ТОДРЛ. — Л., 1990. — Т. 43. — С. 282 — 290.
18 Козин С. А. Указ. соч. — С. 195, 199; Каргалов В. В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. — М., 1967. — С. 117.
19 ПСРЛ. — Т. 2. — Стб. 785.
20 Толочко П. П. Древний Киев. — С. 186 — 188.
21 Сказание о Мамаевом побоище // Поле Куликово. — С. 113.
22 Карпини Плано. Указ. соч. — С. 45.
23 Матфей Парижский. Великая хроника // Матузова В. Н. Английские средневековые источники. — М., 1979. — С. 142.
24 ПСРЛ. — Т. 1. — Стб. 470, 472.
25 ПСРЛ. — Т. 2. — Стб. 789.
26 Новгородская первая летопись старшего и мледашего изводов. — М.-Л., 1950. — С. 298.
27 Зотов Р. В. О черниговских князях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб., 1892. — С. 118 — 120.
28 Мазутова Б. И. Указ. соч. — С. 151 — 153,183, 184 та інші.
29 Щапов Я. Н. Византийское и южнославянское наследие на Руси в XI — XIII вв. — С. 141, 181 — 185. /257/30 Там же. — С. 140.
31 РИБ. — СПб., 1880. — Т. 6. — Стб. 85.
32 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 157, 158.
33 Янин В. Л. О дате новгородской Синодальной кормчей // Древняя Русь и славяне. — М., 1978. — С. 287 — 292.
34 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 162.
35 Щапов Я. Н. Указ. соч. — С. 212; Янин В. Л. Указ. соч. — С. 291, 292.
36 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 172.
37 Там же. — С. 167.
38 Насонов А. Н. Монголы и Русь. — С. 45 — 47.
39 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 172.
40 Макарий. История русской церкви. — М., 1886. — Т. 4. — С. 21.
41 Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. — С. 14 — 17.
42 Егоров В. П. Историческая география Золотой Орды. — М., 1985. — С. 200.
43 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. — СПб., 1884., Т. 1. — С. 113,114.
44 Там же. — Т. 2. — С. 71,72.
45 РИБ. — Т.6. — С.71,72.
46 Зотов Р. В. Указ. соч. — С. 120.
47 Дашкевич Н. П. Заметки по истории Литовско-Русского государства. — К., 1885. — С. 53.
48 Любавский Н. К. Очерки истории Литовско-Русского государства. — К., 1885. — С. 53.
49 Охманський Е. Гедиминовичи — «правнуки Сколомендовы» // Польша и Русь. — М., 1974. — С. 358 — 364; Рогов А. И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения. — М., 1966. — С. 158; Шабульдо Ф. М. Указ. соч. — С. 29 — 32.
50 Карамзин Н. М. История Государства Российского. — СПб., 1830. — Т. 4. — С. 239. — Прим. — С. 49 — 53.
51 Антонович В. Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной Руси. — С. 49 — 53.
52 Дашкевич Н. П. Указ. соч. — С. 53 — 55.
53 Любавский M. H. Указ. соч. — С. 23, 24.
54 Докладніше про це див.: Шабульдо Ф. М. Указ. соч.
55 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 205.
56 Насонов А. Н. Монголы и Русь. — С. 118; Пресняков А. Е. Лекции по русской истории. — М., 1939. — Т. 2. — С. 57.
57 Карамзин Н. М. Указ. соч. — Прим. — С. 52, 53; Грушевський М. С. Історія Украіни-Руси. — Т. 3. — С. 128 — 138.
58 Новгородская первая летопись. — С. 73, 74.
59 Приселков М. Д. Отрывки В. Н. Бенешевича из истории русской церкви XIV века // ОРЯМ. — 1916. — Т. 21. — С. 67.
60 Хроника Быховца. — М., 1966. — С. 24.
61 ЮчасМ. А. Хроника Быховца // Летописи и хроники. 1973. — М., 1974. — С. 220 — 230.
62 Хроника Быховца. — С. 51.
63 Там же. — С. 73.
64 Дашкевич Н. П. Указ. соч. — С. 63, 64.
65 Шабульдо Ф. М. Указ. соч. — С. 26 — 30. /258/
66 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 3. — С. 270, 271.
67 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 176, 177.
68 Там же. — С. 195, 203 — 206, 221.
69 Там же. — С. 226.
70 РИБ. — Т. 6. — Прим. — Стб. 62, 68.
71 Там же. — Стб. 68 — 70.
72 ПСРЛ. — Т. 35. — С. 47.
73 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4, — Київ-Львів, 1907. — С. 76, 77.
74 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 230, 231.
75 Соколов Л. Русский архиерей из Византии и право его назначения до начала XV века. — К., 1913. — С. 351; Борисов Н. С. Русская церковь в политической борьбе XIV — XV веков. — М., 1986. — С. 80; Шабульдо Ф. М. Указ. соч. — С. 60 та ін.
76 РИБ. — Т. 6. — Прил. — Стб. 78.
77 ПСРЛ. — Т. 15. — Стб. 73.
78 Грушевьский М. С. Історія України-Руси. — С. 77.
79 Густинская летопись. — С. 350.
80 ПСРЛ. — Т. 10. — С. 233.
81 Насонов А.Н. Монголы и Русь. — С. 11. — 120.
82 Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли. — Одесса, 1912. — С. 24.
83 Шабульдо Ф. М. Указ. соч. — С. 68 — 70.
84 Українські грамоти XV ст. — С. 9.
85 Пашуто В. Т. Образование Литовского государства. — М., 1939. — С. 7, 323, 368.
86 Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. — С. 23, 24.
87 ПСРЛ. — Т. 35. — С. 200.
88 Лашуто В. Т. Указ, соч. — С. 6, 7, 318, 319 та ін.
89 Докладніше див.: Греков И. Б. Указ. соч.
90 Флоря Б. Н. Литва и Русь перед битвой на Куликовом поле // Куковская битва. — С. 142-173.
91 Грамоти XIV ст. — № 24, С. 50; №58, С. 113.
92 Грушевский М. С. Очерки истории Киевской земли. — С. 495, 496.
93 Якубовский И. Земские привилеи Великого княжества Литовского // ЖМНП. — 1903. — № 6. — С. 253 — 265, 296; Ясинский М. Уставные грамоты Литовско-Русского государства. — К., 1889. — С. 47, 68; Владимирский-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории русского права. — К., 1915. — С. 54 — 56.
94 ПСРЛ. — Т.7. — С.240.
95 АЗР. — СПб., 1848. — Т. 2. — № 199, С. 362.
96 Котляр Н. Ф. Монеты Владимира Ольгердовича // НиСК., 1972. — Вип. 4. — С. 46 — 67; Козубовский Г. А. Находки монет XIV — XV ст. на территории Киева. Препринт. — К., 1991. — С. 13 — 17, 38.
97 ПСРЛ. — Т. 15. — Стб. 106.
98 Див.: Прохоров Г. М. Повесть о Митяе. — Л., 1978. — С. 66 — 75.
99 ПСРЛ. — Т. 15. — Стб. 149;ЯСРЛ. — Т. П. — СПб., 1987. — С. 85, 86.
100 Там же.
101 Грамоти XIV ст. — № 18, С. 37.
102 ПСРЛ. — Т. 15. — Стб. 443. /259/
103 ПСРЛ. — Т. 11. — С. 127.
104 див.: греков и. б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. — С. 92 — 104, 128; Флоря Б. Н. Лива и Русь перед битвой на Куликовском поле // Куликовская битва. — С. 148-165; Кучкин В. А. Русские княжества перед Куликовской битвой // Куликовская битва. — С. 72-95.
105 Шабульдо Ф. М. Указ. соч. — С 116 — 120.
106 Прохоров Г. М. Указ. соч. — С. 48 — 50, 84, 85, 104.
107 Шабульдо Ф. М. Указ. соч. — С. 124 — 130
108 Тамже.
109 Флоря Б. Н. Литва и Русь перед битвой на Куликовом поле. — С. 171-173.
110 Черепнин Л. В. Духовные и договорные грамоты Дмитрия Донского как источник // Исторические источники. — 1947. — № 24. — С. 229.
111 Греков И. Б. Указ, соч. — С. 189, 195 — 197.
112 Клепатський Л. Г. Очерки по истории Киевской земли. — С. 25, 26.
113 Греков И. Б. Указ. соч. — С. 201, 202.
114 ПСРЛ. — Т. 35. — С. 65.
115 Шабульдо Ф. М. Указ, соч. — С. 174.
116 Хроника Быховца. — С. 73.
117 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. — СПб., 1884. — Т. 2. — С. 121,179.
118 ПСРЛ. — Т. 35. — С. 72.
119 Там же. — Т. 35. — С. 65.
120 ПСРЛ. — Т. 17. — С. 166.
121 Греков И. Б. Указ. соч. — С. 358.
122 ПСРЛ. — Т. 11. — С. 167, 168.
123 Шабульдо Ф. М. Указ, соч. — С. 146,147.
124 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 313.
125 Там же. — С. 314, 315.
126 Тихомиров М. Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. — М., 1969. — С. 49.
127 ПСРЛ. — Т. 15. — Стб. 458, 459.
128 ПСРЛ. — Т. 11. — С. 191.
129 Там же. — С. 191.
130 ПСРЛ. — Т. 35. — С. 55.
131 Греков И. Б. Указ. соч. — С. 290.
132 ПСРЛ. — Т. 11. — С. 215.
133 Там же. — С. 223.
134 Там же. — С. 227.
135 Там же. — С. 235.
136 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 317.
137 Там же.
138 Густинская летопись. — С. 353.
139 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 186.
140 Там же. — С. 186 — 188.
141 Там же. — С. 195 — 199. /260/
142 ПСРЛ. — Т. 35. — С. 57.
143 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 216.
144 Хроника Быховца. — С. 86, 87.
145 Там же. — С. 88.
146 Там же. — С. 89.
147 Там же.
148 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 204.
149 АЗР — СПб., 1851. — Т. 2. — С. 361, 362.
150 ПСРЛ. — М.;Л., 1962. — Т. 27. — С. 113.
151 ПСРЛ. — Т. 25. — С. 271.
152 Пашуто В. Т., Флоря Б. Н., Хорошкевич А. Л. Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства. — М., 1982. — С. 147.
153 Славяно-молдавские летописи XV — XVI вв. — С. 26, 63.
154 Хорошкевич А. Л. Русское государство в системе международных отношений. — М., 1980. — С. 92.
155 Сборник РИО. — СПб., 1882. — Т. 35. — С. 460.
156 ПСРЛ. — Т. 15. — Стб. 479.
157 Густинская летопись. — С. 355.
158 РИБ. — Т. 6. — №88.
159 ПСРЛ. — Т. 31. — С. 109.
160 Источники по истории новгородско-московской ереси конца XV — начала XVI в. // Казакова Н. А., Лурье Я. С. Антифеодальные еретические движения на Руси XIV — начала XVI века. — М.-Л., 1955. — С. 438 — 485.
161 Там же. — С. 211 — 215.
162 Зимин А. А. Россия на рубеже XV — XVI столетий (очерки социально-политической истории). — М., 1982. — С. 83.
163 Лурье Я. С. Идеологическая борьба в русской публицистике конца XV — начала XVI века. — М.-Л., 1960. — С. 129 — 135; Сборник РИО. — СПб., 1884. — Т. 41. — С. 41, 71 — 73, 114, 309.
164 Прохоров Г. М. Прения Григория Паламы «с хионы и турки» и проблема «жидовская мудрствующих» // ТОДРЛ. — Л., 1972. — Т. 27. — С. 329 — 369.
165 Зимин А. А. Указ. соч. — С. 84;
166 Прохоров Г. М. Прения Григория Паламы. — С. 354.
167 Казакова П. А., Лурье Я. С. Указ. соч. — С. 110, Прим. 7.
168 Густинская летопись. — С. 358.
169 Псковские летописи. — Вып. 2. — С. 173.
170 ПСРЛ. — Т. 32. — С. 90.
171 Густинская летопись. — С. 358.
172 Псковские летописи. — Вып. 2. — С. 175.
173 Барбаро и Контарини о России. — Л., 1871. — С. 211.
174 Хроника Быховца. — С. 104.
175 ПСРЛ. — Т. 6. — С. 233.
176 ПСРЛ. — Т. 12. — СПб., 1901. — С. 215.
177 Псковские летописи. — Вып. 2. — С. 63.
178 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 270. /261/
179 Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России. — К., 1916. — Вып. 2. — С. 2, 3.
180 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 328 — 333.
181 Архив ЮЗР. — К., 1890. — 4.7. — Т. 2. — С. 7.
182 Акты Западной России. — СПб., 1846. — Т. 1. — С. 183.
183 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4. — С. 337.
184 Тысячелетие Киева // КС. — 1882. — Т. 1. — С. 5.
