‹‹     Головна





Невідоме оповідання про Шерлока Холмса


Шотландський краєзнавець Уолтер Елліот віднайшов у лютому 2015 року на горищі стару брошуру під назвою «Книга Бріґа» (The Book o’ the Brig, 1903 р.). Серед текстів книжечки увагу любителя старовини привернуло невідоме раніше анонімне оповідання про Шерлока Холмса, автором якого міг бути сер Артур Конан Дойль. Знайдений 48-сторінковий буклет був виданий з благодійною метою — зібрані кошти призначалися для відбудови мосту через річку Еттрік у шотландському місті Селкерк, що за кілька років до того був зруйнований повінню. На місті старого дерев’яного «Бріґа» мав постати новий залізний міст. Міський благодійний ярмарок тривав три дні; на урочисте відкриття останнього дня заходу, в суботу 12 грудня 1903 року, в Селкерк приїхав сам Конан Дойль. Це був не єдиний візит письменника в Шотландські кордони, він приїжджав у Селкерк кілька років поспіль, а 1906-го балотувався в парламент од партії ліберал-юніоністів по виборчому округу бурґа Хоуїк як прибічник тарифної реформи, що обмежила б загрозливу для шотландських виробників німецьку конкуренцію. Чи справді великий автор Шерлока Холмса написав це оповідання, повне місцевих деталей, гадати читачам.





Шерлок Холмс: Розкриття шотландських бурґів і, завдяки дедукції, благодійного ярмарку для «Бріґа»



— Досить з нас старих романістів та мандрівників, — сказав Редактор, вичитуючи матеріал для великого суботнього випуску ярмаркового буклета. — Треба щось сучасніше. Чого б не взяти пару слів у Шерлока Холмса?

Редакторам варто тільки сказати, як вже все зроблено; принаймні вони так вважають. Шерлок Холмс! Взяти в нього інтерв’ю — все одно, що в Місяця на небі питати. Але ж не треба повідомляти начальству все, що ви маєте на думці. Тож я запевнив Редактора, що для мене не становитиме жодних проблем розкрутити на розмову Шерлока Холмса, а тому зараз же маю вирушати до Лондона.

— До Лондона! — зневажливо хмикнула Поважна персона. — І ви ще називаєте себе журналістом? Хіба ніколи не чули про телеграф, телефон чи фонограф? Вирушати до Лондона! Хіба досі не знаєте, що всі журналісти мають бути повноправними членами Академії красного письменства й уміти виявляти фахові здібності по профілю уяви? Завдяки останній у потрібних людей брали інтерв’ю аж за сотні миль; у декого навіть без їхнього відома чи згоди. Потурбуйтеся підготувати актуальну замітку до суботнього випуску. На все добре.

Мене відпустили, й усіма правдами й неправдами я мав знайти матеріал. Гаразд, варто спробувати себе по профілю уяви.


Знайомий будинок на Слоун-стріт зустрів мій спантеличений погляд. Двері зачинені, штори опущені. Я увійшов — жодні двері не перешкода фахівцеві по профілю уяви. М’яке світло від електричної лампи заливало кімнату. Шерлок Холмс сидить за столом, доктор Уотсон стоїть на ногах, готовий попрощатися на ніч. Як нещодавно розповів один відомий журнал, Шерлок Холмс був прихильником ідеї вільної торгівлі, натомість доктор Уотсон виступав м’яким протекціоністом, котрий волів би переждати негаразди під захистом вежі Мартелло, як дотепно висловився лорд Ґошен, але аж ніяк не приймати їх покірно. Ці двоє щойно завершили жорстку суперечку про фіскальну політику. Холмс мовить:

— Коли я побачу вас знову, Уотсон? Розслідування «Таємниць прихованої кімнати» продовжиться цієї суботи в Едінбурзі. Чи хотіли б змотатися зі мною в Шотландію? Матимете нагоду зібрати неабиякий матеріал для своїх записок.

— Мені дуже шкода, — відповів Уотсон. — Хотів би поїхати разом з вами, але заважають мої власні справи. Проте я теж матиму задоволення побувати в приємній шотландській компанії в той же день — я також збираюся до Шотландії.

— Он воно як! Значить, ви збираєтеся до Шотландських кордонів?

— Як ви здогадалися?

— Мій дорогий Уотсон, це справа дедукції.

— Поясніть, будь ласка.

— Ну, коли людина глибоко занурюється в якусь тему, шила в мішку не сховаєш. У багатьох наших дискусіях про фіскальну політику я мав нагоду відзначити, що ви зайняли позицію критичну до певного наукового напряму; в деяких випадках ви прокоментували проведення «так званих», як ви їх описали, реформ, що вони, як ви сказали, були не результатом стихійної поведінки людей, але завдячують виключно тиску манчестерської школи політиків, котрі апелюють до смаків натовпу. Якось ви зробили дивне зауваження про «Мисьмо з Майнчестером», котрі «перевернули світ з ніг на голову». Слово «мисьмо» зацікавило мене; після даремного перегляду багатьох довідників, щоб зрозуміти його походження, одного дня в провінційній газеті я натрапив на цей же вираз, котрим автор описав ставлення мешканців Хоуїка до результатів проведення Виборчої реформи. «Мисьмо з Майнчестером» вивели на потрібний шлях. Таким чином, зрозумів я, Уотсон знає про Хоуїк. І ще більше утвердився в своїй думці, коли почув як ви інколи наспівуєте незрозумілу пісеньку наче про норвезького бога Тора. Я знову провів дослідження і, написавши одному знайомому з південних бурґів, роздобув слова «Терібуса». Отже, міркував я, є перша ниточка! Чим же Хоуїк приваблює Уотсона?

— Чудово, — сказав Уотсон, — і...

— Так, і коли ви схарактеризували дії уряду Німеччини з перешкоджання канадській торгівлі за допомогою підняття тарифів як випадок лисиці й «квасних слив», а потім у вітальні попросили нашу спільну знайому заспівати вам стару гарну пісню «Гей, добрі хлопці», мені вистачило цікавості пошукати цю давню баладу, в якій знайшов згадку про маленьке містечко поблизу Хоуїка. Тепер я бачив промінь світла. Ваши думки поверталися до Хоуїка, а також до Ґалашилса — настільки це було очевидно. Залишалося питання — чому?

— Поки що все зрозуміло...

— Загадка все ще закручувалася. Скажімо, коли розповідав вам про кроки, що призвели до арешту норвудського будівельника за відбитком його пальця, я з великим здивуванням помітив, що ви не слухаєте мої міркування, а наспівуєте солодку, надто солодку мелодію «Квіточки в лісі». Тоді я знову проконсультувався з фахівцем з цього питання і знайшов, що ця прекрасна трагічна пісня має особливий стосунок до Селкерка. А пам’ятаєте, Уотсон, з яким ентузіазмом ви згадували Загальні кінні виїзди, і як зацікавлено вивчали історію Якова IV, з особливою увагою до Битви на Флодденських полях. Усі ці речі говорили про певне спрямування думок. Хоуїк, Ґалашилс і Селкерк — що означало таке поєднання? Я відчував, що маю розв’язати посталу загадку, Уотсон. Тож тієї ночі, коли ви залишили мене після обговорення «Трагедії розділеного дому», я запасся тонною тютюну, завернувся у свій плед, і провів ніч у роздумах. Коли ви повернулися вранці, проблему було розв’язано. На основі накопичених спостережень я не міг зробити іншого висновку, окрім того, що ви обдумуєте наступні парламентські вибори. Уотсон, ви поклали око на Шотландські кордони!

— Поклав самісіньке серце, Холмс, — відповів Уотсон.

— І куди ж ви їдете цієї суботи, Уотсон?

— Я їду в Селкерк, мене запросили на відкриття місцевого благодійного ярмарку.

— Збирати кошти на відбудову мосту, Уотсон?

— Так, — відповів Уотсон здивовано. — Але як ви дізналися? Я ніколи не згадував цього.

— Не буквально, ні. Але своїми діями ви привідкрили напрям вашої думки.

— Неймовірно!

— Дозвольте мені пояснити. Тиждень тому ви зайшли до моєї кімнати й попросили дозволу переглянути «Пісні Стародавнього Риму» Маколея. (Ви знаєте, я захоплююся працями Маколея, маю повне зібрання творів.) Один том ви погортали і взяли з собою. Коли через день чи два ви повернули його, я зауважив закладку на «Пісні Горація», на якій була ледь помітна позначка олівцем про те, що заключний вірш підходить якнайкраще. Як ви самі знаєте, Уотсон, ця пісня описує утримання мосту. Хочу нагадати її чудові рядки:

Коли господар чистить обладунок

        І лагодить у шолома перо,

Коли господинин жвавий човник

        На верстаті пряде рядно,

Будуть і плакати, і сміятись,

        Розповідаючи без прикрас,

Як стійко міст захищав Горацій

        У добрий старий час.

Чи міг я, будучи простий смертний, не подумати, що ви погодилися саме на цю роль?

— Абсолютно вірно!

— Що ж, до побачення, Уотсон. Буду радий вашому товариству після повернення. Згадайте слова Горація, коли ви приїдете в шотландські бурґи: «Не може бути смерті краще, ніж перед лицем страшних небезпек». Але ці слова тільки для прикладу. Щасливої дороги й успіхів «Бріґу»!



Переклав Максим Бистрицький для сайту «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua/), 21 лютого 2015 р.






Примітки


Оповідання «Sherlock Holmes: Discovering the Border Burghs and, by deduction, the Brig Bazaar» було віднайдене в благодійному буклеті 1903 року, кошти з продажу якого пішли на відновлення мосту в шотландському місті Селкерк. Фотографія Уолтера Елліота з сайту www.telegraph.co.uk.


Бурґ (Burgh) — територіальна одиниця місцевого самоврядування в Шотландії.

...старих романістів та мандрівників — оповідання про Шерлока Холмса в буклеті завершує розділ вигаданих інтерв’ю з відомими людьми, і поміщене після письменника Вальтера Скотта (1771-1832) та дослідника Африки Мунґо Парка (1771-1806).

Місяць на небі (The Man in the Moon) — ілюзорне обличчя на поверхні Місяця, яке в фольклорі персоніфікують і наділяють людськими рисами.

Шотландські кордони (Scottish Borders) — область на півдні Шотландії.

Вежа Мартелло (Martello tower) — тип захисної фортифікаційної споруди, що будувалися британцями в XIX ст.

«Мисьмо з Майнчестером» (Huz an' Mainchester) — висловлювання, що виникло 1832 року, коли один з політиків Хоуїка гаряче вигукнув: «Huz an' Mainchester cairreet the Reform Bill» («Ми й Манчестер схвалюємо Виборчу реформу»).

«Терібус» (Teribus ye teri odin) — балада жителів Хоуїка про Битву на Флодденських полях (1513). Назву пояснювали через імена Тор і Одін.

«Квасна слива» (шотл. soor ploom) — солодощі, що виробляються в шотландському бурґу Ґалашилс. Також вираз «квасна слива» в Шотландії використовують у значенні байки Езопа «Лисиця й виноград».

«Гей, добрі хлопці» — рядок з поеми Р. Бернса «Braw Lads O' Galla Water», де згадано Ґалашилс.

«Квіточки в лісі» (The Flowers of the Forest) — шотландська пісня про поразку в Битві біля Флоддена.

Маколей Томас Бабінґтон (Thomas Babington Macaulay; 1800-1859) — британський історик, поет і прозаїк шотландського походження. «Пісня Горація» присвячена легендарному давньоримському героєві Горацію Коклесу, котрий захистив Свайний міст од етрусків.

Загальний кінний виїзд (Common Riding) — щорічний урочистий кінний виїзд, що проводиться в Хоуїку, Селкерку та ін. містах на честь захисників Шотландських кордонів.

Міст «Бріґ» (Міст Баннерфілда) — міст у Селкерку через річку Еттрік, на відбудову якого на благодійному ярмарку наприкінці 1903 року збирали кошти.








  ‹‹     Головна



Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.