ДОПОВНЕННЯ
Подаю ще деякі доповнення літератури до попередніх розділів.
I. Загальна історія українського друкарства.
У А. С. Петрушевича. Сводная Галицко-русская летопись. Різні томи й доповнення, з 1600 по 1772 р., єсть багато різних вісток з історії українського друкарства.
Mалышевcкій И. И. Западная Русь в борьбе за веру и народность. Спб., 1895. Ч. І. С. 162 — 172: короткий огляд друкарства.
З приводу 350-літнього ювілею українського друку київський журнал «Бібліологічні Вісти» присвятив ч. І — III за 1924 р. історії українського друкарства і випустив дуже цінний збірник, що складається з таких статей (статті ці вийшли й окремими відбитками): 1. Ю. Меженко: Вступ; 2. Г. Tиcяченко: 350 літ тому і тепер, 1574 — 1924. С. 7 — 12; 3. П. Попов: Початки друкарства у слов’ян, с. 13 — 30, цінна праця; 4. Сергій Маслов: Друкарство на Україні в XVI — XVIII, с. 31 — 67; дуже цінна праця; 5. В. Романовський: Іван Федоров і друкарська справа на Волині в XVI, с. 68 — 74, поверхово; 6. К. Копержинський: Острозька друкарня в Острозі та в Дермані після Берестейської унії (1596 р.), її видання та діячі, с. 75 — 82, — варто б дослід цей поглибити; 7. M. Mиxайленко: Про київські стародруки XVII і поч. XVIII ст., 1616 — 1721 р., с. 83 — 91; 8. М. Макаренко: Мистецтво книжки, с. 94 — 101; 9. Д. Щербаківський: Золотарська оправа книжки в XVI — XIX ст. на Україні, с. 101 — 111; цінна праця; 10. П. Клименко: Українські ритодруки, с. 114 — 124; 11. В. Кульженко. Минула та сучасна техніка друкарська, с. 125 — 130, занадто коротко; 12. В. Барвінок: Загальний огляд стародруків київських бібліотек, с. 132 — 149; 13. П. Попов: Слов’янські інкунабули київських бібліотек, с. 150 — 166. 14. Miscellanеа, В. Перетц: Українські стародруки в книгозбірнях м. Самари; с. 167 — 168; В. Перетц: Українські і білоруські стародруки в бібліотеці Ленінградського університету, с. 168 — 170 (зазначено й ніби чернігівське «Небо Нове» 1677 р., але ж такого ніколи не було! Див. вище с. 194 — 196 прим. 0; Є. Сіщинський: Стародруки Кам’янецького Історично-Археологічного Музею, с. 170 — 171: Г. Т.-ко: Казковий і реальний образ першодрукаря (Хведоровича), с. 171 — 173: Святкування ювілею у Львові, Києві, Полтаві, Вінниці, Чернігові, Лохвиці і Празі, с. 173 — 177. Книжку багато прикрашено різними знімками з українських стародруків (кліше головно з праці Хв. Титова про Печерську друкарню). Рец. О. Гермайзе в київській Україні». 1924. Кн. І — II. С. 189 — 190.
С. 40. Національний Музей у Львові в пам’ять 350-ліття першої друкованої книжки на Україні випустив велику й цінну працю: 1 л. Свєнціцкий: Початки книгопечатання на землях України. Зміст: І. Часть історична: 1. Початок печатання у німців і їх сусідів; 2. Слов’янські перводруки; 3. Іван Федоров Москвитин; 4. Львів 1573 — 1574; 5. Подвиг видавця, книгопечатання в Острозі 1580 — 1612 р.; 6. Дермань 1603 — 1605 р.; 7. Братська друкарня у Львові 1591 р.; 8. Дрібні друкарні Галичини і Волині; 9. Книгопечатання у Вільні і на Білій Русі; 10. Характеристика стародруків і 11. Монастирські книгопечатні. II. Видавничо-друкарська техніка: 1. Видавничий капітал; 2. Цехова організація, друкарський монополь; 3. Умови Львівського Успенського Братства з друкарнями на друк книжок; 4. Випосаження і челядь друкарні; 5. Зиск і страта видавців; 6. Папір. 7. Рисівники і різчики дереворитів; 8. Книжна торгівля у Львові і 9. Послів’я. Але цінність книги більше в тім великім Альбомі стародруків, який тут дано, — тут 560 знімків, багато в натуральну величину. Рец. Я. Гординського в «Старій Україні» 1924 р. Ч. XI. С. 165 — 169.
II. Найперший друкар українських книжок...
(Wislocki). Рецензія на працю Я. Головацького про Фіоля. Przegląd krytyczny. Краків, 1877. T. І. С. 18 — 20,
Петpoв А. Первый печатный памятник... (див. с. 183), тут на с. 102 про перебування Фіоля на Угрії.
Документи про Фіоля подає J. Ptasnik в своїй праці: Cracovia artificum та в Cracovia impressorum.
Голубев С. О. первопечатных церковно-словянских книгах, изданных в Кракове в 1491 г. Див.: Труды Кіев.. Дух. Акад. 1884. Кн. 2. Див. ще Чтенія Київські. Кн. II.. С. 199 — 200. 1888. Был ли Швайпольт Фиоль немец или славянин // Древняя и Новая Россія. 1880. Кн. 2. Т. XVI. С. 372 — 374.
IV. Перший руський друкар Франциск Скорина.
Mалышевcькій Н. И. Западная Русь в борьбе за веру и народность. Спб., 1895. Ч. І. С. 162 — 163: ніби Скорина був римо-католиком.
V. Огляд білоруських друкарень.
Сумцов Н. Историческій очерк попыток католиков ввести в Южную и Западную Россію григоріанскій календарь // Кіев. Стар. 1888; по окремій відбитці с. 17 — 18: про віленську друкарню Мамоничів.
Про Кутеїнську та Буйницьку друкарню: Петрушевич. Сводная Галицко-русская летопись. Л., 1874. С. 465; Памятники православія и русской народности в Западной Россіи. К., 1905. Т. І. Ред. Титова; Жудро Ф. Буйницкій св. Духовскій монастырь. Могилів, 1904; Жудро Ф. Іоил Турцевич, первый игумен Кутеенскаго монастиря. Могилів, 1891. Про Кутеїнську друкарню див. ще: Харлампович К. Малороссійское вліяніе. С. 437.
VII. Іван Хведорович, фундатор постійного друкарства на українській землі
Флетчер дає дуже цінну вказівку на початок друкарства на Москві; в розділі 21 в своїх записках про Москву він пише: «Декілька років тому, ще за покійного царя (Івана Грозного) привезли були з Польщі в Москву друкарського станка та літери і тут засновано друкарню, з дозволу царя і на велику йому втіху. Але скоро дім вночі підпалили і станок з літерами цілком погорів, про що, як думають, попильнувало духовенство». Значення цього див. вище с. 387.
Коротка біографія Ів. Хведорова в «Наука». Львів, 1884. Рік XIII. С. 16 — 18: Федоров Иван; тут і знімок з надгробного каменя (Уварівський); також у Малишевського. Западная Русь в борьбе за веру и народность. 1895. Ч. І. С. 164 — 172; літературу див. ще у Іконникова. Исторіографія. Ч. І. С. 723; В газеті «Свобода» № 114 за 1924 р. передруковано з «Діла» № 10181 статтю І. Огієнка: Крашанка на могилу... (див. вище с. 97). В газеті «Prager Presse» №241 за 1924 p. Дp. Залозецький вмістив статтю: Das Jubilaum der Buchdruckerkunst in Lemberg — про Хведоровича на основі статті І. Огієнка в «Старій Україні». Ч. II — V; Свято української друкованої книги в пам’ять 350-ліття появи першої української друкованої книги у Львові. Львів, 1924. 62 с.; на с. 19 — 35 стаття проф. Іл. Свєнціцкого: Перший друкар України — Іван Федорів Москвитин. В Львівськім журналі «Wiadomości Konserwatorskie». 1924 p., № 1 на c. 32 вміщено замітку про надгробок Хведоровича зо знімком з 1817 р. (все з «Старої України». 1924. С. 48 — 54); Крип’якевич Іван. Іван Федорович, перший український друкар. Вид. «Просвіти». Львів, 1924. C. l — 8; передрук з «Письмо з Просвіти» 1909 p.; Cпepанскій M. H. Иван Федоров и его потомство // Древности, Труды Имп. Моск. археол. общества. М., 1914. Т. 23. Вип. 2.
VIII. Огляд галицьких друкарень
Про Львівську братську друкарню: Рудович І. Епископи Шептицькі // Богословскій Вестник. 1901. Вип. IV — VI. С. 244 — 248: боротьба єп. Аф. Шепт. з Братством за видання. С. 289 — 297: боротьба Унівської друкарні з Братством; Losiński W. Patrycyat i mieszczaństwo Lwowskie w XVI i XVII wieku. Львів, 1892. C. 345 — 349; Титов Ф. Типографія К.-П. Лавры. T. I. C. 241 — 242: незадоволення П. Могили львівським «Служебником» 1639 p.
Сльозка був ще мандрівним друкарем і з польською друкарнею побував в Яворові, а може і в Перемишлі.
Рудович І. Церков і монастир св. Юрія у Львові // Діло. 1900. Ч. 89 і далі: в ч. 93 про друкарню Шумлянського.
В IV-й книзі «Метрики» 1686 р. на л. 24 б — 25 б Єп. Шумлянський про свою друкарню пише таке: «А любо треба єи («Метрику») заплатити, и тому не дивуйтеся, чест. отцеве, бо ведаєте добре, же и нам Друкарня не пришла дармо. Мусилисмо єи добре оплатити. Аже тую Друкарню не на свою якую прывату, ані примноженє добре на кревных моих постаралемся выставити, тылко найпервей для умноженя книг ку помноженю хвалы Божой служачих. Повторе, для поправи и оздоби церкве ст. Вел. Муч. Хва ґеґ орґіа катедралнои, и для выживленя при той же Церкви ст. зостаючих законников, священников, діаконов, монахов, дыж жаднои иншои до тои церкве немаш маєтности. Анина свой теды пожиток, ани на кревных своих, тылко на помененную церков, и при ней зостаючих людей духовных всю интрату обертати хочу и обіцую. Ажебы то и по смерти моєй непорушно трвало, и от катедры нашой Лвовскои не отходило, тестаментом моим и актами гродзкими зтвердити того не понехаю, фундамент теж тоєйже Друкарни маю, привилей наяснийшаго монархи Іоанна Третего, Кроля Пана, нам щасливе пануючого, з которого ласки по ласце Божой маю и без Друкарни клиба досыть на мою потребу». Метрика вийшла з «новозафундованои типографіи албо друкарни», л. 24. Примірник Національного Музею у Львові. № 667.
Про Йосипа Городецького див. ще: Пекарскій. Наука и литература. Т. II. С. 40.
Про Касіяновича див. ще: Акты Археогр. Ком. Т. IV. Спб., 1851. С. 203: лист кн. Остріжського.
Грамотою з 11 січня 1627 р. митрополит Київський Іов Борецький повідомляв львівське Братство, що він «так честного житія иноческого, яко и друкарским мастерством книг божественних на свит выкущаня в посполитий; пожиток... уважаючи милостей ваших великоусильную прозьбу, нам добре знаємого, от милостей ваших залецоного и от духовенства кононне у престола метрополитанского свидительствованного, честного во иноцех брата господина Іосифа Кириловича чиновне по степенем — священосца, певца, четца, подиякона сотворило, диякона благословило, а на остаток и на високій степень великія священическія презвитерскія чести ієромонаха рукоположило, и ведлуг усилного желанія милостей ваших» благословляє його бути настоятелем Братської церкви та ігуменом св. Онуфріївського монастиря. Див.: Голубев С. Петр Могила. Т. І. Додатки. С. 290 — 291.
На Анфорогіоні 1642 р., виданім в Довгім Полі, в післямові в кінці підписався: «Іоан; Кунотович, друкаррус.».
Це Пафнутій Кульчич, що був в стосунках з П. Бериндою; пор.вище с. 251.
Про А. Скульського див. ще: Lozinski W. Patrycyat. C. 344 — 349.
Добавити ще одного львівського друкаря, це Петро Черкавський, з передмістя Галицького; з ним Братство веде процеса за таємне друкарство. Lozinski. Patrycyat. C. 346.
Післямова до «Лексикона» П. Беринди 1627 р. дає матеріал про Хведора Балабана; див. ще: Tитов Ф. Т. II. С. 187 — 188.
Вірші з угорцівського «Собранія» 1618 р. подає В. Перетц. Историко-литературныя изследованія и матеріали. Т. І. Ч. II. C.J 155.
Каратаев И. Описаніе. 1883. №685: зазначає Псалтир 1652 р., виданий в Уневі. Про Унівську друкарню див. ще: о. І. Рудович в «Богосл. Вестник». 1901. С. 248, 289 — 297.
Перемиська друкарня. Першу польську друкарню в Перемишлі заклав 1751 р. краківський друкар Адам Кляйн; друкарня ця працювала з 1751 по 1756 р. Пізніше працюють тут польські друкарні єзуїтська та Антонія Матяшевського (1783 — 1792), а з 1800 р. працює друкарня Яна Голембовського. Цю останню друкарню 1829 р. набув собі гр.-кат. єпископ Іван Снігурський, а з 1840 р. записав її гр.-кат. капитулі. Ось ця друкарня Снігурського першою почала українське друкарство в Перемишлі. На жаль, про перемиське друкарство не маємо якогось окремого досліду.
Застаріла література: Вandtkie. T. II. C. 96 — 102; Z y b rzycki O. C. 57; Bednarski S. Materyały do historyi o drukarniach w Polsce. Львів, 1888. C. 66 — 68; Lwowianin. 1840. C. 16; Słownik Geogr. 1888. T. IX. C. 152.
IX. Друкарство на Підкарпатській Україні
O. Ириней Кондратович. Стремленя за руську печатню на Подкарпатской Руси и памятники старопечатных церковных книг // Підкарпатска Русь. 1924. № 4. С. 97 — 100. Цінна замітка.
XI. Огляд волинських друкарень
Вірші з «Лекарство на оспалый ум» 1607 р. та з Часослова 1612 р. подає В. Перетц. Изследованія. Т. І. Ч. II. С. 143 — 148; Детальний опис остріжського Часослова 1612 р. дає И. Ф. Бычков. Заметки о некоторих церк.-сл. старопечатных книгах. Див.: Отчет Й. Публ. Библ. за 1886 р. С. 5 — 10; Про друкування Остріжської Біблії див. ще: Огієнко Іван. Спомини кн. K. К. Остріжського про видання Біблії 1581 // Стара Україна. 1924. № IX — X. С. 132 — 134.
Bandtkie. (Т. I, с. 72) свідчить, ніби в Дермані друкували й по-польському; те ж твердить і Kardaszewicz; але польських дерманських друків ми не знаємо. Див. ще: Огієнко Іван. Дерманська друкарня // Духовна Бесіда. 1924. № 6.
Кінець Почаївської друкарні настав так. Під час війни дві друкарських машини вивезено в Одесу — там вони й лишилися, а 4 машини в Самгородок (містечко коло ст. Козятин), де було монастирське подвір’я, що збудував його архім. Віталій; звідси 1917 р. 2 машини перевезено в Здолбунів на подвір’я. В кінці 1918 р. одну машину привезено на ст. Крем’янець, друга лишилась в Здолбунові до весни 1919 р., коли її українська військова влада реквізувала до Рівного. Другу машину перевезли з Крем’янця до Почаївської Лаври, звідки в липні 1919 р. забрали її більшовики, а разом з нею й 450 пудів шрифту. Рештки шрифту та словолитну машину в 1923 р. забрано до Синодальної друкарні в Варшаві. Так сумно закінчила своє трьохвікове існування Почаївська друкарня...
Проф. В. Перетц (Изследованія. Т. І. Ч. II) подає вірші з «Зерцала Богословіи» 1618 р. та з «Учительного Євангеліє». 1619 р. С. 156 — 157.
Про О. Радишевського див.: Харлампович К. В. Малороссійское вліяніе на великорусскую церковную жизнь. Казань, 1914. С. 95, 100 — 101. Проф. Іван Огієнко. Друкар — Волиняк Онисим Радишевський // Духовна Бесіда. 1924. № 3. С. 36 — 39.
XII. Друкарство в Східній Україні
Крехівський рукопис № 63 тепер вже повернувся до монастиря.
Церковь в селе Пакуль и краткія историческія сведенія о селе. Див.: Чернигов. Губерн. Ведом. 1853. № 48.
В липні 1693 р. митрополит Ясинський з Братським монастирем клопочуться перед московським урядом, щоби дозволено Братському монастиреві заснувати друкарню. В Москві перевірили прохання, і виявилось, що попереднім митрополитам, Гедеону та Варлааму, друкування книжок при митрополичій кафедрі справді дозволялося, але не було відомостей, чи ці митрополити дійсно скористали з дозволу. Ось тому 11 січня 1694 р. митрополиту Варлааму відповіли з Москви, що в справі заснування друкарні при Братськім монастирі в Києві нехай порадиться з гетьманом Мазепою, з чернігівським єпископом Феодосієм та з києвопечерським архімандритом Мелетієм Вуяхевичем.
XIV. Друкарство Чернігівське
Шрифт та графічні прикраси «Перла Многоцінного» 1646 р. К. Ставровецького інші, як в його «Зерцалі» 1618 р. та «Євангеліє Учительнеє» 1619 р.
Гравировальныя доски Черниговской Ильинской Типографіи. Див.: Труды Черниговскаго Предварительнаго Комитета по устройству XIV-го Археол. съезда в г. Чернигове. Чернигов, 1908. Тут і знімки.
XVI. Друкарство на інших землях Східної України
Щелкунов М. И. Искусство книгопечатания в его историческом развитии; издание московского Института Журналистики. М., 1923. Загальний огляд друкарства в Європі і в слов’ян.
XVIII. Друкарство московське
Харлампович К. Вліяніе. С. 783 — 786: український вплив на московське друкарство; с. 439 — 440: друкарня С. Полоцького в Москві; с. 785 sq.: українські гравери на Москві. Взагалі, див. тут с. 435 — 456: Типографіи и книги.
На «Бібл. Вісти» див. ще рецензію проф. Івана Огієнка в «Старій Україні». 1924. Кн. XII.
