Головна




Анонім

[ПЕРЕДМОВА ДО ОСТРОЗЬКОЇ АЗБУКИ 1578 Р.]



Всесилною десницею вышняго бога, умышленієм и промышленієм благочестиваго князя Констянтина Константиновича княжати Острозскаго, воєводы кієвскаго, маршалка земли волынскоє, старости володимерскаго повелЂвшу єму устроити дом на дЂло книг печатных. К тому же єще дом и дЂтем к наученію в своєм отчизном и славном градЂ ОстрозЂ, єже єсть лежащій в земли волыньстей. И избравши мужей, в божественном писаній искусных, в греческом языцЂ и в латинском, паче же и в руском и пристави их дЂтищному училищу. И сея ради вины напечатана сія книжка, по греческіи альфавита, а по рускіи азбуки перваго ради наученія дЂтскаго многогрЂшным Іоанном Феодоровичем в лЂто от созданія миру 1578, а от воплощенія господа нашего Исуса Христа 1578, месяца июня, 18 дня.










АНОНІМ

[Передмова до Острозької азбуки 1578 р.]. —

Передмову («Всесилною десницею вышняго бога...») надруковано на титульному аркуші шкільної читанки, яка містить грецько-старослов'янські молитовні тексти. Передмова вперше подає дані про те, коли в Острозі український магнат-меценат, культурноосвітній діяч князь Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526 — 1608) заснував друкарню і школу. Як видно вже з передмови, навколо друкарні і школи згуртувалися «вчені мужі». В історію духовного життя України вони ввійшли як діячі Острозького науково-літературного гуртка, що займався педагогічною та видавничою діяльністю. Іноді цей гурток ще називають «Острозькою академією».

Вперше примірник Острозької азбуки 1578 р. був виявлений в 1961 р. серед слов'янських книг крайової бібліотеки тюрінгського міста Готи (НДР), де зберігається і тепер. Нещодавно другий примірник виявлено в Англії, а окремі листи — в Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна (Москва). Далі — ДБЛ.

Подається за вид.: Азбука Ивана Федорова 1578. М., 1983, с. 1 — 2.








Головна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.