‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Іван ФЕДОРОВИЧ

АЗБУКА (ЧИТАНКА) (Острог, 1578)




Яким Запаско. Мистецька спадщина Івана Федорова. Львів, 1974. — С. 24-28 (опис друку).




За факсимільним виданням: Азбука Ивана Федорова. — М.: "Книга", 1983.

сторінка 1.

сторінка 2.

сторінка 3.

сторінка 4.

сторінка 5.

сторінка 6.

сторінка 7.

сторінка 8.

сторінка 9.

сторінка 10.

сторінка 11.

сторінка 12.

сторінка 13.

сторінка 14.

сторінка 15.

сторінка 16.

сторінка 17.

сторінка 18.

сторінка 19.

сторінка 20.

сторінка 21.

сторінка 22.

сторінка 23.

сторінка 24.

сторінка 25.

сторінка 26.

сторінка 27.

сторінка 28.

сторінка 29.

сторінка 30.

сторінка 31.

сторінка 32.

сторінка 33.

сторінка 34.

сторінка 35.

сторінка 36.

сторінка 37.

сторінка 38.

сторінка 39.

сторінка 40.

сторінка 41.

сторінка 42.

сторінка 43.

сторінка 44.

сторінка 45.

сторінка 46.

сторінка 47.

сторінка 48.

сторінка 49.

сторінка 50.

сторінка 51.

сторінка 52.

сторінка 53.

сторінка 54.

сторінка 55.

сторінка 56.

сторінка 57.








Азбука (Читанка), Острог, 1578 p. — перша книжка з острозьких видань Івана Федорова. Через матеріальні нестатки друкар мусив переїхати до Острога на запрошення острозького князя Василя Костянтина Острозького, який мав на меті розгорнути широку видавничу діяльність. Острозька Читанка, так само як і львівський Буквар, належить до важливих відкрить останнього часу. Книжку виявлено в одному примірнику в Державній бібліотеці в м. Ґота (Німеччина)








Див. також:

Іван Федорович. Буквар (Львів, 1574).

Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).

Лаврентій Зизаній. Лексис. (Вільно, 1596).

Мелетій Смотрицький. Грамматіки славенския правилноє синтаґма. (Єв’є, 1619).

Памво Беринда. Лексикон словенороський (Київ, 1627).

Тимофій Вербицький. Буквар (Київ, 1627).

Іван Ужевич. Граматика слов’янська (Париж, 1643).


Східнослов’янські граматики XVI-XVII ст. (збірка статей, Київ, 1982).

Василь Німчук. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985.


Енциклопедія «Українська мова». ФЕДОРОВ (Федорович) Іван










© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
5.XII.2003








‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Арістотелівське вживання слова «природа» щодо суспільства має подвійне значення. Люди інстинктивно суспільні, тому що вони потребують одне одного. Людська природа проявляється характерніше в розвитку тих сил, котрі притаманні тільки людині. Держава — це те єдине середовище, в якому вони можуть розвиватися; це означає «природно» в державі, яка в дечому протилежна інстинктивній природі. Як жолудю притаманно проростати в дуб, так само й людській природі властиво розвивати свої найвищі сили в державі.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.