АНОНІМ
ЛЕОПОЛІС
Знаменіє тезоименитаго князя Льва град сей маєт,
Єго же имя по всей Європіи россійскій род знаєт.
В митрополіи Києво-Галицкой славно пребываєт.
Єго же вся окрестная страна обогащаєт.
Лев царствуєт безсловесным звЂрєм в начало.
Словесным же образ Христово царство нам ся показало.
Мужайся, многоплеменный росскій народе,
Да Христос начало крЂпости в тебЂ буде.
* * *
Богу дающу зависть ничтоже возможе.
И не дающу труд успЂєт ничтоже.
АНОНІМ
Леополіс. — Вперше надруковано у кн.: Адельфотис. Грамматіка доброглаголиваго єллинословенскаго язика. Совершеннаго нскуства осми частей слова. Ко наказанію многоименитому російскому роду. Во ЛвовЂ. В друкарни братской. Року 1591.
«Грамматіку» укладено учнями Львівської братської школи за участю Ареенія Еласонського — «митрополита демонитського і еласонського», який прибув до Львова з Греції і викладав у цій школі протягом двох років (1586 — 1588) грецьку мову. В укладанні й виданні книжки могли брати участь тодішні вчителі львівської школи Стефан та Лаврентій Зизанії і Кирило Транквіліон-Ставровецький. Комусь із них можуть належати і вміщені в ній вірші.
Передрук тексту здійснено у вид.: Студинський К. Адельфотес. — ЗНТШ, кн. 3, 1895, т. 7, с. 10; Перетц В. Н. Историко-литературньїе исследования.., т. I, ч. 1, с. 6; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 145.
Подається за першодруком.
«Богу дающу зависть ничтоже возможе». — Текст двовірша вміщено в «Аделфотисі», арк. 182, зв.
Текст передруковано у вид.: Студинський К. Адельфотес, с. 23; Перетц В. Н. Историко-литературные исследования.., т. I, ч. 1, с. 6; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 145.
Подається за першодруком.
Див. також Українська поезія. Кінець XVI — середина XVII ст.
