Здрастуй, славетная праце, логіки слава новая!
Нашому люду присвячую я тебе й молоді вченій.
Гарна оздобо Паллади 1, вродливе потомство Мінерви 2,
Світло високого неба і нашої школи гординя,
Шана достойна і честь тобі буде колись у нащадків,
Та імена Калліопа 3 напише на небі безмежнім,
Наші ж сучасники славити будуть цей труд титанічний.
Гине від праці цієї і папськая гідра жорстока,
Гине Кальвіна 4 теж сфінкс, і тривога на серці в Соціна 5:
Помилки вчення свого він побачив, і всякий від світла
Нашої праці дрижить єретик, наче Рим славнозвісний,
Як до воріт підійшов Ганнібалл 6, і не сміє вже проти
Жодного слова сказати, коли на ковадлі науки
Логіки кожний софізм увесь фальш і помилки покаже
Вченим свої і загине, бо великий суддя — ця наука.
Саме ця праця всіх вчить відрізняти правдиве від фальшу,
Істину вчить пізнавати ця парость вродлива безсмертних —
Логіка, що, мов палладій, цей скарб достопам’ятний неба,
Впав в давнину для Пергама 7 і місто беріг довгі роки,
І, мов той щит, що приніс колись Лацію 8 славу велику,
Логіки ж слава ще більша, а силу її скрізь побачиш,
Всюди вона необхідна: в житті і навчанні всесильна.
Мов океану вода, так вона проникає у темні
Надра науки усі, цей ревнитель і вождь і супутник
Розуму нашого. Яків Флаксеній 9 з незвичним старанням
Їй присвятив свою працю. Яка ж то вже давня наука!
Стоя могутня, і періпатетики, і Арістотель 10 —
Слава велика її, далі Рамус П’єр 9 і Філомела 9,
Теж Меланхтон Віттенберзький 9, іще Забарелла 9 і Калов 9,
Шейблєр 9 і Яків Мартен 9, і, нарешті, ось
Гідно її возвеличив, як всі попередні учені.
Як бо поеми Гомера вмістились в маленькім горісі, _
Так і славетний Флаксеній уміло в короткому курсі
Виклав закони й правила логіки, щоб лиш навчалась
Талановитая молодь. Саме вона, оця молодь,
Вдячна безмежно, твої прославлятиме в гімнах заслуги,
Поки на світі цім матимуть силу закони людського
Розуму й логіка, вождь їх постійний і правда безсмертна.
Ти ведеш друзів науки до логіки надр щасливіше,
Ніж до Колхіди загін свій вів Ясон колись 11, щоби руно
Викрасти там золоте, оцей скарб величезний Колхіди.
Ось і за це нагорода вже буде велика для тебе:
На Капітолій 12 найбільшої шани на сніжних квадригах
Всі імена піднесе твоя слава й до зірок небесних,
Будеш країнам усім, наче зірка вечірня, ти світлом
Вічним світити, бо ти могутніший самого Геракла 13,
З Фебом 14 змагатись ти в силі, світліший від білого снігу
І від зірок всіх яскравіше сяяти будеш вовіки,
Георгій КОНИСЬКИЙ
Похвала логіці. — Вірш із філософського курсу Георгія Кониського, прочитаного ним латинською мовою 1743 р. у Києво-Могилянській академії. Рукопис знаходиться в Ленінградській державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (фонд Петербурзької духовної академії, № 202).
Переклав за рукописом В. П. Маслюк. Уривок вперше надруковано у вид.: Аполлонова лютня. Київські поети XVII — XVIII ст. К., 1982, с. 211.
1 Паллада (Афіна) — у античній міфології богиня мудрості.
2 Мінерва — римська назва богині мудрості Афіни (Паллади).
3 Калліопа — муза епічної поезії.
4 Кальвін Жан (1509 — 1564) — діяч Реформації, засновник протестантського віровчення кальвінізму, в основі якого лежить ідея про абсолютне передвизначення богом долі людей, ще до «створення світу».
5 Соцін Фауст (1539 — 1604) — діяч Реформації, основоположник соцініанства, віровчення на засадах розуму. З 1579 р. жив у Польщі.
6 Ганнібал Барка (247 або 246 — 183 до н. е.) — карфагенський полководець і політичний діяч.
7 Пергам — столиця Пергамського царства у III — II ст. до н. е.
8 Лацій — область у середній частині Італії на березі Тірренського моря. Головне місто — Рим.
9 Флаксеній Яків, Рамус П’єр, Філомела, Meланхтон Віттенберзький, Забарелла, Калов, Шейблєр, Яків Мартен, Шарфій... — Тут Г. Кониський перелічує імена вчених, які розвивали науку логіку.
10 Арістотель (384 — 322 до н. е.) — старогрецький філософ і вчений.
11 Ніж до Колхіди загін свій вів Ясон колись... — За давньогрецькою міфологією, Ясон очолив похід аргонавтів у Колхіду за золотим руном.
12 Капітолій — один із семи пагорбів, на яких було збудовано стародавній Рим.
13 Геракл — герой давньогрецької міфології, що здійснив багато подвигів.
14 Феб (Аполлон) — у античній міфології бог сонця і світла.