Попередня     Головна     Наступна




Георгій КОНИСЬКИЙ


ПОХВАЛА ЛОГІЦІ


Здрастуй, славетная праце, логіки слава новая!

Нашому люду присвячую я тебе й молоді вченій.

Гарна оздобо Паллади 1, вродливе потомство Мінерви 2,

Світло високого неба і нашої школи гординя,

Шана достойна і честь тобі буде колись у нащадків,

Та імена Калліопа 3 напише на небі безмежнім,

Наші ж сучасники славити будуть цей труд титанічний.

Гине від праці цієї і папськая гідра жорстока,

Гине Кальвіна 4 теж сфінкс, і тривога на серці в Соціна 5:

Помилки вчення свого він побачив, і всякий від світла

Нашої праці дрижить єретик, наче Рим славнозвісний,

Як до воріт підійшов Ганнібалл 6, і не сміє вже проти

Жодного слова сказати, коли на ковадлі науки

Логіки кожний софізм увесь фальш і помилки покаже

Вченим свої і загине, бо великий суддя — ця наука.

Саме ця праця всіх вчить відрізняти правдиве від фальшу,

Істину вчить пізнавати ця парость вродлива безсмертних —

Логіка, що, мов палладій, цей скарб достопам’ятний неба,

Впав в давнину для Пергама 7 і місто беріг довгі роки,

І, мов той щит, що приніс колись Лацію 8 славу велику,

Логіки ж слава ще більша, а силу її скрізь побачиш,

Всюди вона необхідна: в житті і навчанні всесильна.

Мов океану вода, так вона проникає у темні

Надра науки усі, цей ревнитель і вождь і супутник

Розуму нашого. Яків Флаксеній 9 з незвичним старанням

Їй присвятив свою працю. Яка ж то вже давня наука!

Стоя могутня, і періпатетики, і Арістотель 10

Слава велика її, далі Рамус П’єр 9 і Філомела 9,

Теж Меланхтон Віттенберзький 9, іще Забарелла 9 і Калов 9,

Шейблєр 9 і Яків Мартен 9, і, нарешті, ось

Гідно її возвеличив, як всі попередні учені.

Як бо поеми Гомера вмістились в маленькім горісі, _

Так і славетний Флаксеній уміло в короткому курсі

Виклав закони й правила логіки, щоб лиш навчалась

Талановитая молодь. Саме вона, оця молодь,

Вдячна безмежно, твої прославлятиме в гімнах заслуги,

Поки на світі цім матимуть силу закони людського

Розуму й логіка, вождь їх постійний і правда безсмертна.

Ти ведеш друзів науки до логіки надр щасливіше,

Ніж до Колхіди загін свій вів Ясон колись 11, щоби руно

Викрасти там золоте, оцей скарб величезний Колхіди.

Ось і за це нагорода вже буде велика для тебе:

На Капітолій 12 найбільшої шани на сніжних квадригах

Всі імена піднесе твоя слава й до зірок небесних,

Будеш країнам усім, наче зірка вечірня, ти світлом

Вічним світити, бо ти могутніший самого Геракла 13,

З Фебом 14 змагатись ти в силі, світліший від білого снігу

І від зірок всіх яскравіше сяяти будеш вовіки,




Георгій КОНИСЬКИЙ

Похвала логіці. — Вірш із філософського курсу Георгія Кониського, прочитаного ним латинською мовою 1743 р. у Києво-Могилянській академії. Рукопис знаходиться в Ленінградській державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (фонд Петербурзької духовної академії, № 202).

Переклав за рукописом В. П. Маслюк. Уривок вперше надруковано у вид.: Аполлонова лютня. Київські поети XVII — XVIII ст. К., 1982, с. 211.

1 Паллада (Афіна) — у античній міфології богиня мудрості.

2 Мінерва — римська назва богині мудрості Афіни (Паллади).

3 Калліопа — муза епічної поезії.

4 Кальвін Жан (1509 — 1564) — діяч Реформації, засновник протестантського віровчення кальвінізму, в основі якого лежить ідея про абсолютне передвизначення богом долі людей, ще до «створення світу».

5 Соцін Фауст (1539 — 1604) — діяч Реформації, основоположник соцініанства, віровчення на засадах розуму. З 1579 р. жив у Польщі.

6 Ганнібал Барка (247 або 246 — 183 до н. е.) — карфагенський полководець і політичний діяч.

7 Пергам — столиця Пергамського царства у III — II ст. до н. е.

8 Лацій — область у середній частині Італії на березі Тірренського моря. Головне місто — Рим.

9 Флаксеній Яків, Рамус П’єр, Філомела, Meланхтон Віттенберзький, Забарелла, Калов, Шейблєр, Яків Мартен, Шарфій... — Тут Г. Кониський перелічує імена вчених, які розвивали науку логіку.

10 Арістотель (384 — 322 до н. е.) — старогрецький філософ і вчений.

11 Ніж до Колхіди загін свій вів Ясон колись... — За давньогрецькою міфологією, Ясон очолив похід аргонавтів у Колхіду за золотим руном.

12 Капітолій — один із семи пагорбів, на яких було збудовано стародавній Рим.

13 Геракл — герой давньогрецької міфології, що здійснив багато подвигів.

14 Феб (Аполлон) — у античній міфології бог сонця і світла.







Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.