Попередня     Головна (тексти)     Наступна




ПОЯСНЕННЯ СЛІВ


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]





Абисьмо — щоб ми

Абись — щоб ти

Абіє — зараз, відразу, коли, з того

Абовім, альбовім — бо, через те що

Авва — отець; ігумен

Агаряни — турки, магометани

Авдитор — наглядач; прокурор

Аз — я

Аки — як, немов

Альбо, албо — або, чи

Альбовім — тому що

Алкати — голодувати

Алмужна, алмужничка — милостиня; жебрачка, старчиха

Алчба — голод, невситиме бажання

Амбросія — божественна їжа

Антицесор — попередник

Апостат — віровідступник

Армати — гармати; військове спорядження

Арцибіскуп — архієпископ

Ассекурація — страхування

Аще — коли, якщо

Баляси — поручні, перила

Барбара — канчук, батіг

Бардзо — дуже

Батава — каре, бойове вишикування піхоти у формі чотирикутника

Башловка — татарська шапка

Безмал — замалим

Бей — турецький або татарський вищий військовий ранг

Бестелюга — собака, бестія, поганець

Бидло — худоба, тварина

Биліє — бадилля, зілля

Біскуп — єпископ

Благочестіє — православ’я, правовір’я

Блягузніти — базікати

Блякгауз — укріплення -

Боляри — бояри

Борзо — швидко, хутко

Брань — битва, війна

Брашно — страва

Брух — живіт

Букаль — бокал, шклянка

Бути — чоботи

Бяху — були


Ваган — горщик; ночви

Валечний — хоробрий, міцний, мужній; воєнний

Вандровати — мандрувати

Варовати — берегти, забезпечувати

Васатка — візок

Вашеці, вашець — ваша милість

Ведле — біля, поряд, коло

Ведлуг — по, за, згідно з..., через

Ведро — погода

Везене — ув’язнення

Веле — багато

Велій — великий

Велце — дуже, вельми

Венерація — повага

Верв — мотуз

Веремію крутити — вигадувати, хитрувати; раптово нападати

Веремя — час

Вертоград — сад

Весь, весі — село, села

Ветхій — старий

Верхоблюд — верблюд

Вєнці — більше

Вибадатися — дізнатися

Вигилярний — гарний

Висектовий — високосний

Вия — шия

Віктор — переможець

Вікторія — перемога

Віншувати — поздоровляти

Віргати — гарчати, гавкати

Внет — одразу

Внити — увійти

Вожделенний — дуже бажаний

Вої — воїни

Волоський — румунський

Вонтплення — сумнів, хитання

Воробел — горобець

Воспятити, вспятити — повертатись назад

Воспять — назад

Воти — пожертви

Волохи — румуни

Вразі — вороги

Вран — ворона

Врихлі — незабаром

Вскурати — домогтися

Встрент — огида

Всує — марно, даремно

Втай — таємно, скритно

Втропи — швидко, слідом

Втуне — марно, даремно

Вшак — адже, хіба, проте

Вшелякіє, вшелкіє — всякі

Вшетеченство — розбещеність, безстидство, розпуста

Вящше — більше, вище, краще


Галдун — шлунок, живіт

Гавст — чарка, шклянка; ковток

Ґвалтом — силою, примусом

Где-кольвек — де-небудь

Гди — коли, як

Гдиби — коли б

Гендлі — торги

Гинтяк — помиї; мішанина

Го — його

Гойнувати, гайнувати — гуляти, марнувати, переводити

Голдовати — бути в залежності, коритися; годитися

Гречі — гарно, ґречно

Губи — гриби

Гуня — верхній вовняний одяг

Гурмом — разом, гуртом

Гуслі — скрипка


Даломан, доломан — верхній одяг

Дані, дани — податки

Дашто — дещо

Дедикація — присвята

Деліція — насолода, відрада

Десниця — права рука

Дешкерувати — балакати

Дишкант — дискант

Дивий — дикий

Дишкретний — секретний

Дідьчий — чортів

Діля — для, ради

Днесь — нині, сьогодні

Добош — бубон, барабан

Довціпнії — гострі, дотепні відповіді, жарти

Додлятись — доходитись

Дозді — досі

Докука — надокучливість, неспокій; досада, турбота

Домініканський чин — католицький чернечий орден домініканців

Донелі, донеліже — доки, поки,

Доспі — досяг

Дотля — доти

Дошнира — дощенту

Дощенцю — дощенту, геть усі

Дуфати — сподіватися, надіятися, покладатися

Дчура — дочка


Екзерціція — вправа

Експлікувати — пояснювати, викладати

Елекція — вибори


Єгда — коли

Єдваб — шовк

Єлей — оливкова олія

Єлико — скільки

Єно — тільки

Єрмолук — верхній одяг


Жабалуха — жаба

Жадний, жаден — жоден

Жак — студент, учень

Же — що, таки, але

Жеби — щоб, якби

Жегнатися — прощатися; хреститися

Желвовий — чавунний

Живот — життя

Жичити — бажати

Жолнір — солдат, вояк


Завшегди — завжди

Закон — віра, релігія

Законник — монах

Залецання — заповіт, рекомендація

Залецати — заповідати, радити, доручати, рекомендувати

Зане — бо, тому що

Занеже — тому що

Заобикнути — звикнути

Зап’яти — закрити

Зась — же, але, знову,

Заутра — на другий день

Зацний — значний, гідний поваги, благородний

Зачим — отже, тому

Звлаща — особливо, найбільше, головним чином

Звягати — лементувати, базікати, брехати

Зволока — зволікання

Згола — зовсім, цілком

Зді — тут

Здумівати — дивуватися

Зиждитель — створитель; засновник

Зизоока — косоока

Зільний — сильний, великий

Зіло — дуже

Зобати — їсти

Зрабовати — пограбувати

Зрадця — зрадник

Зруптований — зруйнований

Зуновати — надокучати


Іде, ідеже, ідіже — де

Іж — що

Іже, яже, єже — який, яка, яке

Імати — ловити

Імініє — маєток

Імпреза — захід, починання, справа, церемонія

Індукти — мито на девізні товари

Інкурси — напади

Іно — інакше

Інок — чернець, монах

Інсули — острови; окремі будинки

Інтенаія — намір, бажання

Інтрата — чистий прибуток


Калація — вечеря

Калугер — чернець, монах

Кальвіни — кальвіністи

Канцір — рак

Капернауми — пірати, грабіжники

Капище — язичницький храм

Карваш — частина металевого військового обладунку

Каштелян — управитель замку; член польського сейму

Квадриги — бойові колісниці

Кварцяне військо — регулярне польське військо

Квестія — питання

Квота — сума, кількість грошей

Кеселиця — кисіль із борошна

Кимвали — старовинний музичний інструмент

Клейноти — знаки влади

Кметь, кмет — селянин-кріпак

Кмітувати — слідкувати, спостерігати, помічати

Коби — щоб

Ковшиця — кошик

Кодол — канат

Колико — скільки

Коли-кольвек — коли-небудь

Кондиція — договір, служба, посада

Консенс — згода

Консистуючий — стоячий; той, що зупинився

Копаниця — рискаль, заступ

Користі — здобич

Корупція — продажність

Котва, котвиця — якір

Котли — литаври

Краста — короста

Креденс — буфет; кухонне срібло

Крин — лілея

Кронік — хроніст

Ктитор — покровитель; титар; засновник

Кублук — чернечий клобук

Кузюк, в кузюк — навпочіпки, зкорчившись

Кульбака — сідло

Куна — куниця; в’язниця

Куншт — малюнок, картина, прикраса

Купно — разом

Куффа — бочка


Лабцювати — хапати лапами, бити

Лакти — локті

Латво — легко

Лаціна — латина, латинська мова

Легація — посольство

Легкобит — людина, що тяжко не працює, легко живе

Леч — але

Либой — либонь

Литвин — білорус

Ліпота — красота

Ліпотен — красивий, гарний

Лобизати — цілувати

Лотр — негідник, ошуканець, злочинець

Лудан — верхній одяг, плащ

Лямент — плач, голосіння

Лямпартовий — розпусний


Ма — має

Магнесувати — намагнічувати

Мажка — візок

Малженство — шлюб

Махлювати — шахраювати

Медіатор — посередник

Мендик — бідний

Меноватися — називатися

Метох — подвір’я монастиря: помістя, маєток

Мзда — оплата, винагорода

Ми — мені

Миркати — вітати із святами (від «мир вам»)

Мізерія — бідність, убозтво

Місюрка — шолом

Мніти — вважати

Многажди — багато раз, багаторазово

Мор — чума

Моц — сила; влада

Моцно — сильно

Мрежа — сітка

Му — йому

Мужатка — заміжня жінка, молодиця

Мурза — татарський вельможа

Мусулбеси — червона матерія

Мушкет — старовинна вогнепальна зброя

Мша — католицька церковна відправа

Мя — мене

Набиток — майно

Навіти — намова

Наменити — пообіцяти, говорити, згадати

Насіка — палиця, оббита цвяхами

Неглюзне — лихе, недобре

Нашинець — свій

Негувати — зневажати, ігнорувати

Неіщетний — численний

Нендза — нужда, убогість

Непогамовний — нестриманий

Нетецький — негідний

Нех — хай, нехай

Нич — нічого

Нігди — ніколи

Ніжли (нижлі) — як

Нім — поки; німий

Ніції — деякі, декотрі

Нуда — біда, примус

Нузці — ніжки

Нунцій — папський посол


Обаче — однако, але, проте

Обачити — побачити

Обикоша — звикли

Облеженіє — облога

Обозний — начальник обозу

Обфитий — достатній, багатий

Ов — той

Овамо — туди

Ово — то, те

Оградина — городина

Окрутний — жорстокий, лютий, підступний

Окрух, укрух — шматок хліба

Ольбрими — велетні, гіганти

Онагрик — ослик

Опаство — точність, сумлінність

Ординанс — наказ, доручення

Оскудініє — зубожіння

Отвні — зовні

Отечники — патерики, книги «житій святих»

Откуля — звідкіля

Отреванжовати — повернути

Отруцовати — відкидати

Оттай — таємно

Офірувати — жертвувати

Охиза — оказія

Охочий — найнятий, волонтер

Очкове — податок від вулика

Ошанцоватися — окопатися

Ошую, ошюю — зліва

Паки — знову, також

Палаш — меч

Паленка — горілка

Папіж — римський папа

Папісти — римо-католики

Пара к літ — утішитель; святий дух

Пасока — кров

Паче — більше, краще

Пендраки — бешкетники

Пенкний — гарний, вродливий, добрий

Перегрин (пелгрим) — мандрівник, прочанин

Персть — прах; земля; країна

Пец — піч

Пєнкний — гарний

Пиворізи — мандровані дяки

Пирг — вежа

Писок — рот (зневажливо)

Під — горище

Пінязі — гроші

Плебан — римо-католицький священик

Плинфа — цегла

Пляга — лихо, удар

Пляц — площа; поле битви; сцена

Повпет — півп’ята

Погамувати — втихомирити, приборкати

Погласкати — погладити

Подлуг — по, згідно з..., в міру того як

Подуванити — розподілити воєнну здобич

Поємщизни — податок за дозвіл одружитися

Пожегнати — перехрестити

Пожиток — користь

Поклизати — почвалати, піти

Покол — доки

Покой — мир

Пол — половина

Поличник — ляпас

Померче — померкне, згасне

Поневаж — бо, через те що, тому що

Понрути — пірнути

Потентат — покровитель

Потіск — залізко

Потрава — їжа, страва

Потребити — знищити

Поуфалий — фамільярний, запанібрата

Пояти — взяти

Правильна (книга) — монастирський статут

Праздний — пустий, порожній

Праздніє — порожні

Предестинація — призначення, визначення

Прееміненція — вивищення

През — через

Прелагатай — шпигун, наклепник, перевертень

Преречоний — згаданий

Преслічна — прекрасна, прегарна

Прето — через те що; отже

Преце — однак, все ж

Преч — геть

Примас — найголовніший серед єпископів у країні

Пролонгація — продовження

Профіт — вигода, користь

Прочвара — потвора

Пуд — переляк

П’ятюнка — п’ятниця


Ранкор — застаріла неприязнь, злопам’ятність

Ратай — орач

Рачити — дбати, хотіти

Регімент — військова частина, полк

Реграція — пониження

Регул а — правило

Реємент — полк

Реєнт — регент (хору)

Респект — повага

Респонс — відповідь

Ретирада — відступ

Риж — рис

Рихло — швидко

Ріпа — картопля

Ріштоки — рівчак: ринва

Ронди — кінська військова збруя

Рохманне — тихе та смирне

Румак — породистий кінь

Румом — вільним шляхом

Руський — український

Рушання — військовий виступ; ополчення


Сайдак — піхва для лука

Сайдакер — лучник

Сальвація — рятунок

Свейський — шведський

Сверб — сверблячка

Септеврій — вересень

Сикер — хмільний напій

Синкліт — вища урядова установа; вища рада

Сиріч — тобто

Сице — так

Сицевий — такий

Сімо — сюди

Сімо і овамо — сюди й туди

Сітовати — скаржитися, нарікати

Скорумпований — продажний

Скридло — покров, опіка; крило

Скудельний — глиняний; нетривкий

Скуток — справа; наслідок; успіх

Скушений — досвідчений

Слебезувати — базікати :

Слічне — гарно

Совдати — ліниво іти

Спанялий — вродливий, гарний

Спира — військовий загін; вигин, звив

Споро — швидко, вправно, добре

Статечний — заможний

Степені — сходи

Стогни — міські площі і вулиці

Стомах — шлунок

Студенець — колодязь

Студний — огидний, безсоромний

Стула — скріплення

Субмісія — послаблення, пониження

Суккурс — допомога

Сукманина — одежина

Сукцесія — наслідування, успадкування

Сукцесор — наслідник, спадкоємець

Супліка — скарги

Супліковати — скаржитися

Супостат — ворог, противник

Сфримарчити — збути

Схаб — шматок солонини

Тако — так

Такожде — также

Тане — дешево

Татьба — злодійство, грабунок

Татіє — злочинці

Тераз — зараз

Тертиця — дошка

Ти — тобі

Тимпани — старовинний музичний інструмент

Тиму — ніби

Тинф — давня польська монета

Тіщити — жати

Тлустий — товстий, тучний

Токмо — тільки

Толмач — перекладач

Торколой — ірмологіон

Точію — заради, тільки

Трунок — напій

Труса справляти — шукати; робити обшук

Тузинка — дешеве сукно

Тук — жир

Тщаливий — старанний

Тщаніє — старання; поспішність; щирість

Тщета — старання

Тя — тебе

Убо — же, отже, так, бо, тому

Увенерован — гідний пошани

Угонзнути — втекти, уникнути

Уди — члени тіла

Удоліє — долина, низина

Уконтетовати — задовольнити

Укрух — окраєць хліба; шматок, скибка

Уне — краще

Упоминки — подарунки (на згадку)

Упрейме — ласкаво, по-приятельськи, сердечно

Ускробати — наскребти, начистити

Факція — дії; напрям; партія

Фамеліаш — старший у сім’ї

Фатига — втома

Филипів піст — пилипівка, шеститижневий піст пеерд різдвом

Фолга — полегкість, попускання

Форемний — правильний; складний

фортельно — підступно, хитро

Фортуна — доля

Фрасунок — сум, клопіт, туга

Фрасовливий — засмучений

Фузія — гармата; рушниця

Фундовати — засновувати


Хандого — добре

Харапудитись — лякатись

Харпак — бідняк

Хібвль — хіба що

Xолозія — оказія, пригода; прочухан

Xорос — хори

Xоц — хоч

Хрисовули — грамоти; документи

Xупава — охайна, гарна

Хурхурей — архієрей

Xцу — хочу


Цвічоний — навчений

Цекгауз — пороховий погріб, льох

Ценія — оцинкована бляха

Цорка, цурка — дочка; дівчина

Цофнути — відступити

Цукрухи дати — покарати; дати чосу


Чадо — дитина

Чаус — турецький посол

Чаю — бажаю, хочу

Чванці — дзбани

Чертог — приміщення, палати

Чижми, чижмачки — чоботи

Чили — чи

Чим-кольвек — чим-небудь

Чресла — утроба; рід; покоління


Шапар, шафар — економ, ключник

Шарапата — чужий у міському одязі

Шацовати — оцінювати

Швельбаво — недоріко

Шевлюга — крутій, дурисвіт

Шеляг — дрібна монета

Шишак — шолом

Шкаредний — поганий, бридкий

Шкарлати — червоний (пурпуровий) одяг


Щекати — зводити наклеп

Що-кольвек — що-небудь, будь-що, трохи


Ю — її

Юж, юже — вже

Язовитський — єзуїтський

Яндола — велика миска

Ярига — злодій, п’яниця; солдат

Яритися — сердитися

Яскиня — печера

Яти — взяти






Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.