‹‹     Головна






[Васильев М. К. Украинский вариант о происхождении табака // Киевская старина. — 1893. — Т.40. — №3. — С.547-548.]


Украинскій варіантъ о происхожденіи табака. I. Про табакъ у сни прыснылося чоловикови. Ходывъ по монастирямъ Богу молиться; якъ прійшовъ до якихсь святихъ тай углядив табакъ у тій слободи, городи тому. Ему у сни увыдылося: отто картошка цвите; тамъ яблучки зъ картошки есть, — то ты тихъ яблучокъ нарвы визьми у гній закопай гарячій, то воно парости попустыть; тоди ты паросты посады и полывай, полывай... тоди щось тоби буде». Той чоловикъ такъ и зробивъ — закопавъ; та що дня ходе поглядать; та якъ пишовъ дванадцятого дня, а надъ нымъ сыдить еврей, тай каже: «чого ты, чоловиче, ходышъ?» — «Я тутъ одну штучку закопавъ» «Яку?» Винъ давай ему казать. — «Не ходы жъ ты, каже, шисть день ще, то воны выйдуть самы». Винъ шисть день не бувъ — наросты повыходылы. Скопавъ грядочку, взявъ и посадывъ; посадывъ тай полыва, тай полива; люды дывляться що винъ робе и питають его, а винъ: «вамъ не питать мени не казать». А дывиця — мабудь Недиля, св. Воскресеніе каже: «хиба це Богъ давъ? це не Богъ давъ? якому Богу молывся, той Богъ и давъ, це не Боже!» — «Що жъ мени робыть?» «Колы хочъ своій души спасенія, то откажись, а колы хочъ богатыремъ буть — робы; кого ты прохавъ, той тоби дасть!» — «Що Богї дасть!» А винъ каже: «то не Богъ; Богъ на небесахъ, а твій Богъ въ свыныци стоить!» — «Уже я тебе не послухаю». Пишовъ у хливъ подывытся — чи правду винъ каже. А винъ (лукавый) стоить у золоти и каже: «ще й ти, чоловиче, будешъ у золоти?» — Чого я бажавъ, то мени Богь и давъ!» — «Тутъ Бога нема; будь мени товарышемъ». Винъ прыступывъ «ты никого не слухай, полывай, полывай, а якъ выросте, то лыстячко обламай, а насинячко приберегай — то будешъ богатыремъ». /548/


II. У Божои Матери голова заболила — а вона понюхала — голова и перестала болить; вона и каже: «у мене перестала голова болить, нехай и мыръ крещений тимъ оборотъ дилае — що у мене голова перестала болить».


(Зап. отъ старухи Соточихи, по фамиліи — Тищенко, въ с. ШебекинЂ, бЂлгородск. у. курской губерніи въ 91 году).




М. К. Васильевъ.















© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua/)
13.IX.2006








  ‹‹     Головна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.