‹‹   Головна





Мазепинцї в Туреччинї.
З паперів Садик-паші (Чайковского).


[Україна: Науковий трьохмісячник українознавства. — 1914. — Кн. 2. — С. 67-72.]



Займаючи ся діяльністю польської еміґрації в Туреччинї на підставі паперів, які я дістав від сина пок. Садика-паші Адама Чайковского, одержав я між иньшим французький переклад цїкавого оповідання про побут Мазепинцїв в Бендерах. Як відомо, Садик-паша зорґанїзував під час Кримської війни один полк т. зв. турецьких козаків, які мали своєю традицією такі подїї як перехід України під Туреччину за Дорошенка, підданнє Мазепи, перехід Запорожцїв по Руїнї Сїчи і т. ин. Полк сей на проханнє сераскіра дістав відпис українського ориґіналу сього оповідання з архиву Високої Порти. На французькім перекладї стоїть примітка „Traduction du Ruthenien“ і польська нотатка: „Kopia sygnowana przez Patryarchę i 12 biskupow greckiej cerkwi“. Догадуюсь що ті підписи містили благословленнє для полку, котрий складав ся з християн: Русинів-Українцїв, Сербів, Болгар, По-/68/ляків і ин. Переклад французький зроблений мабуть для цїсаря Наполєона III, котрий дуже інтересовав ся орґанїзацією тих „оттоманських“ козаків, посилав для них обув, одежу, а в части також платню (копія писана в 1850 p., судячи по письму і паперу). Додаю, що документ сей носив на грудях молодий козак Іван Щербина, котрий служив в сїм полку в сотнї Журилівській, а був він нащадком згаданого в документї Щербини. Тільки й всього, що розвідав я з актів і переписки про походженнє сього документу, котрий отут подаю.


Nous étions neuf: Mazeppa, ataman de l’Ukraine, Constantin Horodynski, ataman koszowy, Philippe Orlik, écrivain principal des Cosaques enregistrés et non enregistrés; Orlenko, colonel du regiment de Pryluki; Wojnarowski, Jessaoul de l’ataman; Kisielewski, porte-étèndard de l’Ukraine; Czayka, ataman de la kourenia de Blatnerow; Bezroukawy, écrivain de l’ataman koszowy et moi Damian Szczerbina, iessaoul de l’ataman koszowy — qui avont signé les pacta conventa, que le grand sultan Ahmet III a accordé aux Cosaques Zaporogues et de l’Ukraine, qui se sont refugiés sous sa puissante égide en l’an 1810 (!).

Було нас девять: Мазепа, гетьман України, Костянтин Городинський, кошовий отаман, Филип Орлик, головний писар козацький, Горленко полковник полку Прилуцького, Войнаровський єсаул отамана, Кісилевський хорунжий український, Чайка отаман куреня Блатнерівського, Безрукавий писар кошового отамана і я Даміан Щербина осавул кошового отамана, ми підписали pacta conventa, котрі великий султан Агмет III удїлив козакам Запорожжя і України, котрі схоронили ся під його могучу опіку в 1710 роцї.

Le hatt imperial et les firmans du sultan nous ont été lus le 14 Juin par Ismail Pacha, seraskier de Bender et du Boudzak, en la présente du han de Crimée Dewlet Giraj, des chefs de Janissaires, Koulouglis, Spahis, Topchis et Gerdeneczti, des mirzas tatars, de beaucoup des seigneurs polonais et de chefs militaire suédois. Le roi de Suéde ne pouvait se trouver en personne, car étant un prince couronné, il ne voulait pas occuper la deuxième place, la première revenant %%% de droit au seraskier. qui représentait un monarque beaucoup plus grand et beaucoup plus puissant que le roi de Suéde.

Цїсарський рескріпт і фірмани султана прочитав нам 14 червня Ізмаїл паша, сераскір Бендери і Буджаки, в присутности хана кримського Девлєт-Ґірея, начальників Яничарів Кульд-оґлї, Спагів, Топчів і Герденечті, мурзів татарських, богатьох польських шляхтичів і шведських начальників військових. Шведський король не міг бути особисто, бо будучи вінценосцем не хотїв заняти другого місця, а перше по праву належало сераскірови, що представляв монарха далеко біль/69/ше могутного нїж був король Швеції.

Les envoyés de la Moldavie et de la Valachie reçureut l’autorisation de se mêler aux ordonnances et aux derviches, pour écouter cette lecture.

Послам Молдавії і Волощини дозволено слухати сей лист в купі з ордонансами і дервішами.

Le bruit était grand et la foule tres-nombreuse; les regiments de l’Ukraine et les kourénes Zaporogues étaient rangés en ordre et sous le armes; ils étaient peu nombreux, mais s’augmentaient tous le jours. L’aigle de l’Ukraine et l’archange des étendarts Zaporogues planaient sur les troupes.

Гамір був великий, а юрба численна; полки українські і курені Запорозькі стояли в порядку з зброєю, військо було нечисленне, але з кожним днем збільшувало ся. Орел України і Арханґел Запорожжа повівали над військом.

Le paroles de ce hatt et de ces firmans étaient pompeuses et même très pompeuses, mais il faut dire aussi que le sultan est un grand monarque, le plus grand de toute la terre; il n’est pas soumis â l’élection, mais est héréditaire; il est d’une race si ancienne, qui’assurement en ne peut l’accuser d’être d’une noblesse falsifiée, sa domination s’étend sur la plus grande partie du monde et les rois, empereurs et republiques tremblent devant lui.

Слова рескріпту і фірманів були величні, навіть дуже величні, але треба знати, що султан — великий монарх, найбільший в світї й не підпадав елекції, але був дїдичним володарем. Був він з так давнього роду, що ніхто не міг навіть припустити, що його родовитість може бути не правдива; пануваннє його роздягало ся дуже широко, цїсарі, королї і республики дріжали перед ним.

Il avait droit de s’exprimer en termes si pompeux, ils étaient si vrais, si beaux, que l’âme en était saisi.

Умів висловляти ся так велично, так щиро, так гарно, що душа людська була до глибини зворушеною.

Le sultan Achmet III recevait les cosaques comme ces guerrieus, il leur donnoit le territoire compris entre le Prout et la mer, avec le droit de pêche et

Султан Ахмет III приймав козаків яко своїх войовників, давав їм землї між Прутом і морем, право риболовлі, припаси для 40 куренів, збрую, одежу на кожний поход, платню, як спа-/70/

les rations pour 40 kourénes, des armes, des munitions, des habillements pour chaque guerre, la solde comme aux Spahis et des bazchiches (gratifikation) en temps de guerre. L’ataman recevait les honneurs et les attributions d’un pacha à deux queues. Enfin au nom du sultan, il donne aux Cosaques un étendart bleu et rouge, sur le fond rouge un croissant surmonté d’une étoile en argent, sur le fond blanc la croix de l’Eglise d’orient en or. Cet etendart fut beni par le patriarche de Constantinopol; c’etait le symbole du pacte de l’Islamisme avec le Christianisme.

гам і бакчиш (дарунки) в часї війни. Отаман отримав почести і атрибуції паші. В кінцї іменем султана дав він сераскір козакам корогву блакитно-червону. На червонім тлї півмісяць і над ним срібна звізда, а на блакитнім тлї золотий хрест Східньої церкви. Знамя се було посвячене царгородським патріархом, був се символ злуки Ісляму з християнством.

L’ataman reçut en present une fourrure rouge doublée de zibelines de Sibérie, le koszowy une fourrure doublée d’ours noirs, des kolpacks et de chevaux de guerre, les chefs cosaques des sabres de Damas et de Chorassan et chaque cosaque une fourrure neuve et une bourse (500 pieces) d’apres, pour se réjouir à la santé du Sultan.

Гетьман дістав в дарунок багряне футро, підбите сибирськими соболями, кошовий шубу підбиту чорними медведями, шапки і воєнні конї, козацькі старшини дамаскі і хорасанські шаблї, а кожний козак новий кожух і гаманець з 500 монетами, щоб радував ся на здоровлє султана.

On se rejouit aussi ccmme il faut. Les notres procurèrent l’eau de vie et le vin fut apporté de Moldavie. Afin qu’il gent plus d’ordre et que rien ne manquât en etablit des Iuifs dans la cabarets.

Тішили ся взагалї дуже. Наші принесли горілку, приставили молдавське вино. Для кращого порядку, аби нічого не бракувало, посаджено Жидів у шинку.

En renumeration de tout de bienfaits et de tant de soins les Cosaques furent astreints au service militaire en temps de guerre — en temps de paix chacun selon ses désirs put se livrer à la pêche,

 manger et boire les dons du sultan, vagabonder dans le pays, trafiquer et commercer dans les grandes villes et possessions du sultan. La liberté était grande et l’abondance générale.

В нагороду за такі добродїйства і опіку козаки були обовязані до військової служби підчас війни, а в часї мира міг робити кожний, що йому подобало ся — займати ся риболовлею, ловец-/71/твом, споживати дари султана, волочити ся по краю, торгувати по містах і посїлостях султана. Свобода була велика, а достаток загальний.

Après neuf jurs de réjouissance, nous nous rendimes de Bender, sur le bords du Danube.

Philippe Orlik resta à Bender auprès du seraskier, pour faciliter les rapports avec lui, avec Stamboul et avec le chan de Crimée,

По девяти днях утїхи відійшли ми з Бендер на береги Дунаю. Филип Орлик зостав ся в Бендері при Сераскірі, щоб улекшити собі відносини з ним, з Стамбулом і з кримським ханом.

L’ataman Mazeppa s’établit à Galatz, aupres du chateau bâti par les Genois; il était déjà avancé en âge, repentant de ses anciennes fautes et il vivait là commodement comme dans une retroite militaire. Constantin Horodyński s’avança avec le kourénes jusque parmi les limans, il etablit le premier kosz au bord du liman de Ialpouch, mais éporpilla les kourénes jusqu’à la mer.

Dans peu de temps nous eumes nos czaykas comme sur le Dniper comme dans le temps le plus brilliants. Le peuple s’agglmoera, au point qu’il y eut quarante kourénes completes comme dans l’ancienne Sitch.

Гетьман Мазепа усадовив ся в Ґалацу при замку, збудованім Генуезцями, був вже в пізнїм віку, жалував своїх давних помилок і жив свобідно наче на спочинку. Кость Городинський з куренями розложив ся аж до Ялпуцьких лиманів і заснував перший кіш на березї Ялпуцького лиману, але і поширив куренї аж до моря. В короткім часї малисьмо наші чайки мов на Днїпрі як за найлуччих наших часів. Народу нагромадило ся стільки, що було 40 куренїв як в старій Сїчі.

Orlenko cantonna les regiments enrégistrés entre le Prut et le Dniestr.

Горленко розмістив по кватирах полки реєстровців межи Прутом і Днїстром.

Nous vecûmes ainsi en liberté, benissant le grand sultan et attendant qui’il nous invitait à la danse de la guerre, pour que nous puissions montrer à notre biénfaiteur ce dont nous sommes ca-

Жилисьмо так на свободї, благословляючи великого султана і дожидаючи, щоб нас запросив до воєнного танцю, щоб ми могли показати нашому добродїєви, до чого ми здібні, а світови — що /72/

pables et au monde, que nous ne faisons pas honte à nos ancêtres, qui ont combattu avec Daschko, Sahajdaczny, Bohdan Chmielnicki et Wyhowski et que nous serons continuellement les premiers comme nous l’avons toujours été.

ми не робимо сорому нашим предкам, котрі бороли ся разом з Дашком, Сагайдачним, Богданом Хмельницьким і Виговським, і що ми будемо завсїди першими як доси були.


Розглядаючись в тім цїкавім актї і в житю та обставинах тодїшніх нашого гетьмана, гадаю, що текст автентичний мимо деяких сумнївів 1). Подає він ріжні численні подробицї, як виправданнє неприсутности шведського короля, участь послів молдавських, опис знамени козацько-турецького, дарунки султана, розміщеннє козаків-сїчовиків, проживаннє Мазепи в Ґалацу, в замку збудованім Ґенуезцями. Цїкаве і те, що гетьман хоч жалує своїх помилок, проте живе в Ґалацї досить свобідно „comme dans une retroite militaire“, a не так як ми звичайно читаємо про нього, що доживає до, смерти прибитий журбою, невилїчимо хорий і — в Бендері.

Мушу вкінцї додати ще сю подробицю, що на тім француськім перекладї знаходжу такі примітки: „Переклад з українського (Traduction du Ruthenien); малоруський ориґінал сього акту знаходить ся в архіві Високої Порти; копію перекладу мав Гладкий і передав її російскому уряду 1828 р. себто тодї, коли піддавав ся з своїми козаками Миколї I“.


Ів. Застирець.







[Застирець Ів. Мазепинці в Туреччинї. З паперів Садик-паші (Чайковского) // Україна: Науковий трьохмісячник українознавства. — 1914. — Кн. 2. — С. 67-72.]







‹‹   Головна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.