‹‹     Попередня     Головна     Наступна





ЛІТОПИС КРЕХІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ


Руська „кройника“ з XVII в.


[Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1904. — Т.62. — Кн. 4. — Misc. — С.1-3.]



Незвісний чернець миколаївського монастиря в Крехові, коло Жовкви, переписавши собі „Лїмонаръ сирЂчъ цвЂтникъ иже ко Ст̃ых Ωтц̃а нш̃го Софронїя патриархи Їерусалимского“ виданий у Київі 1628 р., на чистих картках, які зістали ся йому, посписував собі всяку всячину (з тотожности письма видно, що се був той сам чернець). Між тим silva rerum є також і коротка лїтопись, яку він списав собі „для памяти“. Писана дуже ляконїчно, без хронольоґічного порядку (в поданім низше текстї я розставив записки хронольоґічно) тай одним розмахом пера. Обіймає вона подїї з XV, головно з XVI та першої половини XVII вв.; найпізнїйший факт, про який згадує ся, то смерть Володислава IV 1648 р., і відай в тім роцї списав, чії переписав автор сю лїтопись. За ориґінал чи не служили розкинені по ріжних книгах рукописні записки? А може се лише випис з якоїсь доси незвісної або вже і затраченої руської лїтописи.

Подїї з XVII в. сеї лїтописи вихіснував вже о. А. Петрушевич в своїй працї: „Сводная галицко-русская лЂтопись съ 1600 по 1700 годъ“, тільки жерело до них цитоване всюди дуже недокладно; так приміром на ст. 34 називає його: „Лімонаръ Софронія патр. Іерус. рукоп. львов. св.-онуфрейского монастыря Nr. XLIX“, опісля на ст. 95 вже каже: „Записка на ЛимонарЂ Софронія патр. Іерус.“, а на ст. 102 подає лише: „Лимонаръ Софронія патр.“. /2/

Сама лїтопись не дає нам справдї майже нїчого нового; головнїйші факти вже більш знані з відки инде. Інтересна вона лише задля деяких детайлїв, котрих в части сучасним сьвідком мусїв бути її автор.






Кройник ωт рож: Хв̃а для памяти списана бысть.


Оу БуковинЂ воsна ≠аучд̃ [1494]

На БуковинЂ воsна ≠учξ̃ [1497]

Татаре великїи ≠аучи̃ [1498]

Сокалска бы̃ва ≠афθı̃ [1519]

Татаре на ст̃ую Анну ≠афкд̃ [1524]

Оу Полоцка бы̃ва ≠афкξ̃ [1527]

Оу ХотЂню воsна ≠афки̃ (sic!) [1528]

Обертинска воsна ≠афла̃ [1531]

Кокоша бы̃ва ≠афлъ̃ (sic!) [1532]

Оу Серета бы̃ва была ≠афлг̃ [1533]

Стародубска воsна ≠афлξ̃ [1537]

Третїй Крол Жикгмонтъ, першs полскїй, народившися пановал ма̃ лЂтъ, потомъ маючи лЂтъ п̃, оумеръ ≠афми̃ [1548]

Саранча была на Оуспенїе Бц̃и ≠афми̃ [1548]

Саранча была ≠афмθ̃ [1549]

Дрогыs рок кгдыж збожа померзло ≠афоа̃ [1571]

Моръ ≠афоъ̃ [1572]

Крол Авкгус оумер в КнишинЂ ≠афоъ̃ [1572]

Гекдрик крол полскыs оутЂк с Полски ≠афод̃ [1574]

Татаре на Покров ≠афое̃ [1575]

Крол Стефанъ на кролевство полскоє прїЂхалъ ≠афоs̃ [1576]

Под Ωстрогом татаре ≠афоs̃ [1576]

Воsна с Королем Стефаном под Кгданском ≠афоξ̃ [1577]

Комета на н̃бЂ на кшталтъ мЂтлы была видЂна ≠афоξ̃ [1577]

Господар волоскїй Подкова стяв во Лво†≠афои̃ [1578]

Бензинъ оугорскыs замокъ перунъ розбил ≠афои̃ [1578]

Тогожъ року с пндлка на вт̃рок свЂтлыs земля тряслася ωт Львова на пят миль

До Москвы воsна ≠афоθ̃ [1579]

Стефанъ крол полскыs изs Іваном Кнз̃емъ московскимъ под Псковомъ взяли примЂря ≠афпъ̃ [1582]

Куликув погорЂл ≠афпs̃ [1586]

Крол Стефан Баторыs оумер оу КроднЂ ≠афпs [1586] /3/

Татаре на с: Спс̃а ≠афпθ [1589]

Рок ≠ахи̃ [1608], фев гı̃ [13] в Суботу а̃ ст̃го поста преставися блг̃очестивыs кж: Костантинъ Василыs Острозскїй, живъ лЂтъ па̃ [81]

На с̃: Семиона татаре ≠ахеı̃ [1616]

Рок ≠ахмд [1644] на Покров Пр̃тои Бц̃и великыs снЂгъ оупалъ, же и домы по мЂстах и селах, вs лЂсЂ дерева поламал:

Рок ≠ахмs̃ [1646] панъ краковскыs жолкевскыs, панъ Собецкыs помер.

Крол полскыs Владислав былъ оу Льво†з Кролевою и̃ воsска великїи ишли розмаитых цр̃еs и шведцкїй людъ, мц̃а сеп. и̃ Гетманъ тогож року померъ ≠ахмs̃ [1646]

Крол полскыs Владиславъ помер рок ≠ахми̃ [1648], тогож року воsна с козаками вел: была и побили козаки ляховъ.




Подав Арістарх Крижановский Ч. С. В. В.





Примітка до електронної публікації на сайті litopys.kiev.ua: через відсутність необхідних символів у шрифті деякі літери замінені на відповідні: Ђ — ять, я напівжирне — юс малий, ωт — от. Також розкриті числові значення років у квадратних дужках.





[Руська «кройника» з XVII в. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1904. — Т.62. — Кн. 4. — Misc. — С.1-3.]
















© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua/)
17.IX.2006








  ‹‹     Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.