Попередня     Головна     Наступна





1. Добромильская лЂтопись.

1648 — 1700.


Опис рукопису




Азъ іерей Семеонъ Коростенский, на той часъ будучи намЂсникъ Добромилски при церкви Рождества Пречистои ДЂвы, на тоижъ церкви сукцесоромъ, тое списалъ, що ся за моего живота дЂяло въ которыхъ лЂтехъ. Почавши отъ року 1648 козацкая война изъ гетманомъ Хмелницкимъ — звоевали по самый Люблинъ.

Року 1649 выляня водъ было барзо велико, же села, дворы, замки ломило.

Року 1651 былъ голодъ барзо велики: жито было по злотыхъ 10, пшениця 12.

Року 1652 повЂтря было по вшистъку Полщи.

Року 1653 допустилъ былъ Господь Богъ звЂря лютого, который люди поидалъ.

Року 1655 знову козаци изъ Москвою Полще воевали, которые и церкви руйновали и свещенниковъ у церквахъ пекли.

Року 1656 Шведове по сами Перемышль звоевали.

Року 1657 по Рождест†Христовомъ вуйна Венgерская; с козаками по самий Краковъ звоевали.

Року 1672 Турци Каменецъ Подулски взяли; татарове по самую Вислу спустошили, людий въ неволю побрали.

Року 1674 Поляци въ ХотЂню Турковъ выбили. Бъ тымъ же року голодъ барзо великий былъ: жито было по золотыхъ 14; пшениця по 15; людий барзо сила померло.

Року 1673 Цесаръ турецъкий зе вшистковъ потуговъ Украину бурилъ; Умань и иншии мЂста Украинскии мечомъ і огномъ воевалъ.

Року 1675 Абраамъ баша Збаразски замок изъ фундаменту и ПодгайцЂ и инъшии мЂста спустошилъ. /240/

Въ року 1676 Шайтанъ баша войско Полское, и круля, и гетмановъ подъ Журавномъ облегъ и тамъ до часу згоду учинили съ собою.

Року 1680 месеца декеврия дня 18 показалъ Господь Богъ комету барзо великую отъ заходу слонца, которую остролоgове поведаютъ быти на, шестъ сотъ и сЂмъдесятъ и пятъ милъ; знову въ рукъ маленка кометка показалася.

Року 1683 вейзоръ турецки из великою потугою по сЂмъ кротъ сто тисячи войска подъ Видьно, мЂсто столечъное цЂсарское спровадилъ и до оного штурмовалъ презъ килка недель, и южъ цале достати малъ, gдыбы было отъ Бога найвышого и отъ Пресвятои ДЂвы обороны не было, котрая и круля полского Іоана третого на то не побудила, котрий изъ войскомъ своимъ и козацъкимъ и цЂсарскимъ вЂкъторию отримали и войско ихъ поразили и подъ Стигольномъ еще люпъшую вЂкторию отримали.

Року 1690 былъ голодъ велики: жито было по золотыхъ 16, пшениця по 20, овесъ по 8.

Року 1693 панъ Янъ Бонавинтура на Краснымъ КрасЂнски, воевода Плотски, староста Варшавски, Штумски, Прагненски, Новомески, отрималъ купъномъ маетности Добромилскии Гербуртовскии.

Року 1695, месеца февраля дня 3, татарове сЂмъдесятъ тисячи подъ Ілъвувъ пришли и на тойчасъ великое кровопролитие християнской крови проляли и по иншимъ мЂстомъ.

Року 1698 ксонже Саское, на имя Авъгустъ, коронованый на крулевство польское.

Року 1699 дороgутня была великая: пшениця была по 34, жито по 26; также было и въ року 1700. А въ року 1699 месеця сепътеврия, турци изъ Каменца уступили доброволне, а то для круля Августа, а не для панувъ Полякувъ.

Въ тимже року 1700, месеця февряла дня 12, егомосцъ отець епископъ Премиски, Іннокенти Винницки, пожегнался изъ свЂтомъ ізъ вувторка на середу, дивновъ а праве неслыхановъ пригодовъ: отъ докторскихъ лЂкарствъ, неострожне и неростропне даныхъ, згорЂлъ въ простиралахъ, олейками напущоныхъ, объвиненый. /241/

















© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
27.IX.2004






Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.