[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








27. Портрет Бориса Суханова-Подколзіна. Папір, олівець (21,3 × 15,7). [Пб.]. [Н. p. 21.V] 1858.

Справа внизу білим олівцем дата і авторський підпис: 1858 || Т. Шевченко.

Про виконання Шевченком портретів Б. Г. Суханова-Подколзіна і його меншого брата Гаврила пише Б. Г. Суханов-Подколзін в листі до О. Кониського від 5 жовтня 1898 p.: «Перед каким-то праздником Тарас Григорьевич нарисовал наши портреты в подарок нашей матери». В іншому листі того ж року Б. Г. Суханов-Подколзін повідомляє Кониського про надіслання йому фотографій своєї матері і згаданого вище портрета роботи Шевченка (ІЛ, відділ рукописів, ф. 77, стор. 230, 247). Цей портрет Б. Г. Суханова-Подколзіна і був опублікований О. Кониським (див. «Тарас Шевченко-Грушівський», Львів, 1898, т. II, стор. 235).

Дату виконання портретів обмежено часом закінчення Шевченком записів у щоденнику (20 травня 1858), в яких, при детальній фіксації усіх його петербурзьких зустрічей і знайомств після повернення з заслання, повністю відсутні згадки про Суханових-Подколзіних, що заперечує можливість знайомства з ними в той час.

Про те, що це знайомство відбулося пізніше, свідчить також зіставлення обставин життя художника, зафіксованих у щоденнику і в спогадах Б. Г. Суханова-Подколзіна. Так, із щоденника відомо, що Шевченко до останніх у ньому записів проживав у М. Лазаревського, не маючи власної квартири і майстерні, тоді як у своїх спогадах Б. Г. Суханов-Подколзін повідомляє про дружні стосунки його родини з Шевченком уже під час перебування художника в Академії художеств: «Матушка была хорошо знакома с семейством временного президента Академии художеств графа Толстого, принимавшего, как всем известно, горячеє и благотворное участие в судьбе Тараса Григорьевича и доставившего ему, при возвращении из ссылки, казенную мастерскую в самом здании Академии художеств. Весьма вероятно, что с общего согласия было установлено пригласить Тараса Григорьевича давать мне уроки рисования, дабы, под видом гонорара, оказать ему на первых порах материальную помощь... и я имею основание предположить, что, благодаря /19/ этой маленькой хитрости, я стал в одно прекрасное утро учеником этого по-институтски «обожаемого» мною человека. Три раза в неделю отправлялся я в Академию и проводил передобеденные часы в мастерской моего учителя» (Б. Суханов-Подколзин, Воспоминание о Т. Г. Шевченко его случайного ученика, «Киевская старина», 1885, кн. II, стор. 231).

Попередні місця збереження: власність Н. Б. Суханової-Подколзіної, Б. Г. Суханова-Подколзіна, В. І. Ідашкіна.

1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 278).

Сучасне місце збереження не встановлене.

Репродукується за фотографією, що зберігається в ДМШ.

Інше зображення Б. Суханова-Подколзіна див. № 36.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.