[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








28. Дві дівчини. Папір, офорт, акватинта 14,6 × 10,7; 20,8 × 13; (31,6 × 21,6). [Пб.]. [Н. р. V] 1858.

Справа внизу на зображенні офортним штрихом напис: Т. Шевченко 1858.

Під зображенням рукою Шевченка олівцем напис: Александри Михайловни Кулишъ Т. Шевченко.

Один з перших офортів-акватинт, виконаних Шевченком після заслання. Дата уточнюється на підставі запису Шевченка у щоденнику від 3 травня 1858 p.: «...принимаюсь за опыты, а потом за Мурильо» (т. V, стор. 176). В. І. Касіян висловлює припущення, що це попередні вправи Шевченка перед роботою над офортом-акватинтою «Свята родина» (див. «Офорти Тараса Шевченка», Київ, 1963, стор. 17 — 20). Г. Честахівський виконання цього сюжету пов’язує з часом проживання Шевченка в Академії художеств («Киевская старина», 1895, кн. II, стор. 142 — 143).

Крім даного естампа, в ДМШ є ще три примірники цього офорта різних станів роботи. В ІЛ є пробний відтиск даного офорта першого стану роботи (ф. 1, № 110).

Ескізи до цього офорта, виконані олівцем та тушшю, див. № 69, 99. Відомо також про існування підготовчого малюнка сепією (див. № 157).

Перший варіант даного офорта див. № 100.

Попередні місця збереження описаного тут примірника: ЧМТ — № 437, ЧІМ, ГКШ.

1911 р. один з примірників офорта експонувався на шевченківській виставці в Москві (Каталог, № 8), 1929 — на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 18, № 8), 1939 — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 375).


ДМШ, інв. № г — 655.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.