[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








36. Борис Суханов-Подколзін. Етюд. Тонований папір, італійський олівець, крейда (25,4 × 34,5). [Пб.]. [Н. р. III 1859].

В спогадах про Шевченка Б. Суханов-Подколзін, розповідаючи про те, що йому доводилося неодноразово позувати для постаті козака, зображеного на малюнку «Русалки» (див. № 37), згадує: «Казак почему-то не удавался Тарасу Григорьевичу и смывался беспощадно... Для изображения казака мне случалось подолгу валяться на диване, свесивши руку и ногу, иногда в очень неудобной и даже мучительной позе» (Б. Суханов-Подколзин, Воспоминание о Т. Г. Шевченко его случайного ученика, «Киевская старина», 1885, кн. II, стор. 234).

Подібність зображеної на етюді особи до портрета Б. Суханова-Подколзіна, виконаного Шевченком 1858 р. (див. № 27), поза, в якій зображено голову портретованої особи на етюді, художня манера виконання рисунка, характерна саме для цього періоду творчості Шевченка, а також однаковий папір, на якому нарисовано етюд голови та етюди русалок (див. № 107, 108, 109), є підставою для визначення портретованої особи та дати виконання рисунка.

1928 р. рисунок був придбаний в КІМШ і записаний до інвентарних книг під назвою «Погруддя хлопчика, що спить».

З 30-х pp. етюд увійшов в літературу як портрет В. І. Штернберга (див. «Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», Харків, 1934, стор. 18; О. Бескин, Шевченко как художник, «Искусство», М., 1939, № 2, стор. 5, 24, та ін.). Підставою для цього була згадка в повісті Шевченка «Художник» про те, що герой повісті намалював портрет сплячого Штернберга (див. т. IV, стор. 149), хоча особа, зображена на даному рисунку, не має портретної подібності з відомими портретами В. І. Штернберга (див. В. Судак, Портреты работы Т. Г. Шевченко, «Советская Украина», 1961, № 3, стор. 187 — 190).

Попередні місця збереження: власність А. В. Прахова, М. А. Прахова, ВІМШ, ГКШ, ЦМШ.

1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 107).


ДМШ, інв. № г — 835.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.