[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








37. Русалки. Папір, сепія, білило (30,3 × 45,4). [Пб.]. [Н. р. III 1859].

На звороті внизу чорнилом напис: «Русалки на ДнЂпрЂ». рисунокъ Т. Г. Шевченка, перешелъ отъ Петра Аркадьевича Кочубея къ Петру Никитичу || Кривковичу и отъ него ко мнЂ проф. Адріану Прахову. || 1898 г. апрель 25 || С. П. Б.

Підставою для датування є спогади М. Білозерського про початок роботи Шевченка над цим малюнком: «Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляными красками, за что назначил 4 т. руб. сер. Помню два сюжета для этих картин: один — «Як русалки місяць ловлять», а другой про Сомка Мушкета» (Н. Белозерский, Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 — 1861), «Киевская старина», К., 1882, кн. X, стор. 74). 12 квітня 1860 р. Шевченко в листі до М. Я. Макарова згадував /26/ про цей малюнок: «Попросіть у Петра Аркадьєвича [Кочубея] до осени мой рисунок «Русалки». Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Если можно, то подателю сего и вручите рисунок...» (див. т. VI, стор. 208).

Етюди для цього малюнка див. № 107, 108, 109.

З літературних джерел відомо, що цей малюнок, виконаний за замовленням П. А. Кочубея, і є нібито ескізом до нездійснених Шевченком розписів стін і плафону в будинку замовця.

Натурщиками для композиції «Русалки» були О. Соколенко (див. примітку до № 157) та Б. Г. Суханов-Подколзін (див. Б. Суханов-Подколзин, Воспоминание о Т. Г. Шевченко его случайного ученика, М. Г. Бурачек, Великий народний художник, Харків, 1939, стор. 44).

Малюнок зустрічається також під назвою «Дніпрові русалки» («Пчела», 1876, № 16).

З цього малюнка відома гравюра Шаблера (див. «Пчела», 1876. Приложение к № 16).

В статті Є. Середи «Основні хронологічні дати життя і творчості Т. Г. Шевченка» («Літературна критика», 1939, № 2-3, стор. 204) невірно зазначено, що малюнок є копією з роботи К. Брюллова, а також помилково зараховано його до гравюр, поданих до Ради Академії художеств на здобуття звання академіка.

В літературі є помилкова вказівка, що малюнок був у збірці Є. Є. Рейтерна.

Попередні місця збереження: власність П. А. Кочубея, П. М. Кривковича, А. В. Прахова, С. С. Боткіна, РМ, ІТШ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 280.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.