[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








42. Вечір в Альбано поблизу Рима (Ліс). Папір, офорт, акватинта 22,5 × 28,2; 27,3 × 30,7; (29,3 × 37,2). [Пб.]. [Н. п. 25.V] 1859.

Справа внизу на відтиску офортним штрихом напис: М. Лебедевъ. 1836; зліва під зображенням — Грав. Т. Шевченко. 1859.

На звороті по нижньому краю рукою Шевченка червоним олівцем напис: Пану Андріевскому, а під ним чорним олівцем невідомою рукою напис: отъ Тараса Григорьев. Шевченка — 12 но[ября] 1859 въ Кие†чрезъ г. Сошенка. /29/

Офорт виконаний за одноймен ним пейзажем М. І. Лебедєва не пізніше 25.V 1859 p., коли Шевченко одержав дозвіл на виїзд з Петербурга на Україну («Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах», К., 1950, стор. 216).

Крім даного відтиска, в ДМШ зберігається ще п’ять примірників різних станів роботи. На одному з естампів під відтиском рукою Шевченка червоним олівцем написи: Nаталіи Александровни Хрущовой на память 8 іюня 1859 Т. Шевченко (інв. № г — 384).

На примірнику, який зберігався в ЧМТ, в каталозі помилково визначений розмір (21,8 × 18,2); цю помилку повторено в багатьох пізніших виданнях.

В літературі відомий під назвами: «Лісний пейзаж» («Киевская старина», К., 1888, кн. VI, стор. 84), «Ліс» (Д. Ровинский, Подробный словарь русских граверов XVI — XIX вв., СПБ, 1895, т. II, стор. 1176, № 19); «В лісі» (Каталог виставки художніх творів Шевченка в Києві, К., 1911, стор. 16); «Гай» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 79).

Попередні місця збереження описаного тут примірника: ІТШ, ЦМШ.

1860 р. один із примірників цього офорта експонувався на виставці в Академії художеств (див. А. А. Благовещенский, Шевченко в Петербурге, «Исторический вестник», 1896 г., т. 64, стор. 899; «Указатель художественных произведений, выставленных в залах имп. Академии художеств», СПБ, 1860, стор. 22, №32), 1911 р. — на виставці художніх творів Шевченка в Києві (Каталог, № 77), 1929 р. — на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 18, № 2), 1939 р. — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці (Каталог, № 374).


ДМШ, інв. № г — 888.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.