[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








47. Сама собі в своїй господі. Папір, офорт, акватинта 18,5 × 25,5; 21,8 × 28; (31 × 43,7). [Пб.]. [Н. п. 11.ХІ] 1859.

На офорті зліва внизу вигравірувана дата і підпис автора: 1859 || Т. Шевченко.

В ДМШ зберігається ще один примірник офорта з авторським дарчим написом червоним олівцем: Федору Федоровичу Львову || на память Т. Шевченко || 1860 || 14 марта (інв. № г — 866).

Такі ж два примірники цього офорта зберігаються в фондах Державного літературного музею в Москві — один з власноручним написом Шевченка: Сама соби въ своїй господи (інв. № 10522/8 ); другий — з його ж написом олівцем: Сама собі въ своїй господи, під яким зроблено дарчий напис: Шанобному Василеви Лазаревскому || на память Тарасъ Шевченко || 1859 року 11 Nоября (інв. № 4457).

Дату уточнено на підставі цього дарчого напису та листа Шевченка до В. М. Лазаревського від 11 листопада 1859 року: «Шлю вам дві «Блудниці», обидві недороблені» (див. т. VI, стор. 199).

Один примірник цього ж офорта, що зберігається в фондах графіки Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві, має власноручний напис Шевченка червоним олівцем: Она въ домашнем быту (інв. № 11873).

В цьому ж музеї є два літографські відбитки з офортної дошки: один із збірки Ровінського (архів, № 35676), другий — із збірки Басніна (архів, № 17828).

Малюнок сепією та ескіз до цього офорта див. № 30, 101.

В літературі відомий під назвами: «Сама собі господиня в хаті» (В. Г[орленко], «Киевская старина», 1888, кн. VI, стор. 84), «Спящая женщина» (Д. Ровинский, Подробный словарь русских граверов XVI — XIX вв., СПБ, 1895, т. II, стор. 1177, № 22), «Сама собі господиня» («Каталог шевченківської виставки в Москві», М., 1911, стор. 5, № 11), «Блудниця» («Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 33), «Дремлющая женщина» (О. Бескин, Т. Г. Шевченко как художник, «Искусство», М., 1939, № 2, стор. 49).

Попередні місця збереження описаного примірника: РМ, ВІМШ, ІТШ, ГКШ.

1911 р. один з примірників цього офорта експонувався на шевченківській виставці в Москві (Каталог, № 11), 1939 р. — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 358).


ДМШ, інв. № г — 369. /32/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.