[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








54. Вірсавія. Папір, офорт, акватинта (36,2 × 27,1). [Пб.]. [Н. п. 30.V] 1860.

Справа внизу на зображенні рукою Шевченка вигравірувано підпис і дату, відсутні на оригіналі Брюллова: Карлъ Брюлловъ. 1831. Зліва під зображенням його ж рукою вигравірувано: Грав. Т. Шевченко. 1860.

Описано та репродуковано за найбільш досконалим відтиском, але з дефектним полем. Цілі примірники мають розмір дошки і аркуша: 42,2 × 33,4; (55,7 × 43,7) (ДМШ, інв. № 672).

Офорт виконано за фотографією з твору К. Брюллова, подарованою Шевченкові власником картини московським колекціонером К. Т. Солдатьонковим у Москві в 1859 p., про що свідчить запис у списку Честахівського за № 8. Оригінал картини тепер належить ДТГ.

Підставою до уточнення дати є свідчення К. Лазаревської про те, що в родині Федора Лазаревського зберігався примірник цього офорта з дарчим авторським /35/ написом: На спомін Федору Лазаревскому. Т. Шевченко. 30 травня 1860 р. («Україна», К., 1929, кн. 4, стор. 48).

В ДМШ також зберігається естамп з авторським дарчим написом пізнішого часу: Петру Карловичу Барону Клоту || искренне уважающій Т. Шевченко || 1860 года || сентября 4 (ДМШ, інв. № г — 312). Тоді ж зроблено дарчий напис і на офорті, що належав проф. В. О. Десницькому в Ленінграді: Александру Павловичу Брюллову. Т. Шевченко. 1860 года. 4 сентября.

За свідченням О. П. Новицького, існував примірник цього ж офорта більш раннього стану без авторського підпису і дати (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стр. 80, № 627).

В музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві зберігається літографський відтиск з офортної дошки з написом: «Дозволено цензурою. Літографія А. П. Червякова» (архів Д. Ровінського № 35675).

В літературі зустрічається неточне датування 1858 — 1860 pp. (С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, стор. 112) та під назвами «Сусана» (список Честахівського, № 9), «Вирсавия в купальне» («Малюнки Т. Шевченка», вип. I, Пб., 1911, табл. 6).

Попередні місця збереження описаного тут естампа: ЦМШ, КДМУМ.

1860 р. один з примірників цього офорта експонувався на річній виставці в Академії художеств (№ 28). В справах надходження експонатів на цю виставку зазначено, що офорт «Вірсавія» поданий Шевченком на звання академіка (ЦДІАЛ, ф. 789, оп. 3, од. зб. 84, арк. 12, № 71), 1909 — 1910 pp. — на виставці малюнків і естампів в Академії художеств, 1911 р. — на шевченківській виставці в Москві (Каталог, № 12) та на виставці художніх творів Шевченка в Києві (Каталог, № 81), 1929 р. — на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 18, № 12), 1939 р. — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог,

№ 361).


ДМШ, інв. № г — 884.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.