[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








55. Портрет Ликери Полусмакової. Тонований папір, італійський олівець (34 × 23,3). [Пб.]. [Літо 1860].

На звороті малюнка вгорі чорнилом рукою Б. Мікешина напис: Симъ свидетельствую, что этотъ рисунокъ рисованъ поэтомъ Шевченкомъ и подаренъ моему отцу Академику М. МикЂшину въ бытность его въ Академии художествъ вместе съ Шевченко. 17 сентября 1900 г. С.-Петербург. Б. МикЂшин.

Портрет датується часом знайомства Шевченка з Ликерою. Це знайомство відбулося влітку 1860 р. на дачі Н. М. Забіли-Білозерської в Стрєльні під Петербургом, де Карташевські залишили Ликеру на час свого від’їзду за кордон. Про це пише дочка Н. М. Забіли-Білозерської — Н. М. Кибальчич: «Родные мои летом [1860] жили на даче в Стрельне с Лукерьей» (Н. М. Кибальчич, Воспоминание о Шевченко, «Киевская старина», 1890, кн. II, стор. 177). З листа Шевченка до Н. М. Забіли-Білозерської від 18 вересня 1860 р. видно, що дружні відносини між Шевченком і Ликерою на той час уже порвалися (див. т. VI, стор. 219). /36/

Напис на звороті портрета підтверджує, що це є той самий малюнок, про який писав М. Й. Мікешин у своїх спогадах. «Он [Шевченко]... хотел изорвать очень мило набросанный им портрет своей неверной «любы»; но я портрет этот у него отнял и храню его доселе» («Кобзарь з додатком споминок про Шевченка Костомарова и Микешина», Прага, 1876, стор. XXII).

1930 р. експонувався на шевченківській виставці в Харкові.

Попередні місця збереження: власність М. Й. Мікешина, Б. М. Мікешина, С. С. Боткіна, РМ, ІТШ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 299.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.