[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








62. Автопортрет у шапці та кожусі. Папір, офорт 22,8 × 17,8; 23,3 × 18,4; (42,3 × 31,3). [Пб.]. [Н. п. 4.XII] 1860.

Зліва внизу травленим штрихом авторська дата і підпис: 1860 || Т. Шевченко. Нижче під портретом вигравірувана монограма: ІІІ

Портрет виконано за фотографією Деньєра 1858 p., два примірники якої зберігаються у фондах ДМШ (інв. № ф — 71 і ф — 75).

У списку Честахівського (№ 46) зазначено про виконання Шевченком даного автопортрета за паризькою літографією.

К. Ф. Юнге, яка добре знала Шевченка, вважала цей портрет найкращим і найподібнішим з усіх тогочасних портретів Шевченка (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 80, № 629).

В Державній публічній бібліотеці ім. В. І. Леніна у Москві зберігається примірник цього ж офорта з авторським дарчим написом: Александри Ивановни Гулак-Артемовской на память 4 декабря 1860 года (И. Айзеншток, Судьба литературного наследства Т. Шевченко, «Литературное наследство», М., 1935, № 19 — 20, стор. 483), що й є підставою для уточнення дати виконання даного портрета. /39/

В фондах ДМШ зберігаються два відтиски цього ж офорта попередніх станів (інв. № г — 219, г — 764) та аналогічний до описаного тут завершеного портрета відтиск з автографами віршів Шевченка «Поставлю хаточку, садочок» і «Чи не покинуть нам, небого» (інв. № г — 1537).

Попередні місця збереження описаного тут примірника: ЧМТ — № 462, ЧІМ, ГКШ, ЦМШ.

1911 р. один з примірників цього офорта експонувався на виставці художніх творів Т. Шевченка в Києві (Каталог, стор. 16).


ДМШ, інв. № г — 864.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.