[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








64. Портрет Федора Петровича Толстого. Папір, офорт 15,7 × 11,9; 16,2 × 12,4; (31,2 × 21,8). [Пб.]. 1860.

Внизу на портреті травленим штрихом дзеркально обернено авторський підпис і дата: Т. Шевченко. 1860. Нижче під портретом вигравірувано: Графъ Федоръ Петровичъ Толстой || на память 22 августа 1858 года 1.


1 Пам ятну дату, зазначену в написі, не розшифровано.


Офорт виконано за фотографією, зареєстрованою у списку Честахівського під № 33.

Ф. П. Толстой (1783 — 1873) — російський скульптор-медальєр і живописець, віце-президент Академії художеств. Разом з дружиною А. І. Толстою проявив велике піклування в справі визволення Шевченка з заслання і повернення його до Петербурга у 1858 р.

Про дружні відносини з родиною Ф. Толстого свідчать записи Шевченка в щоденнику. Так, 23 березня 1858 р. — на другий день після приїзду до Петербурга — він записав: «В шесть часов вечера вместе с Лазаревским отправились мы к графине Н. И. Толстой. Сердечнее и радостнее не встречал меня никто и я никого, как встретились мы с моей святой заступницей и графом Федором Петровичем. Эта встреча была задушевнее всякой родственной встречи. Многое хотелось мне пересказать ей и я ничего не сказал» (див. т. V, стор. 164). Записи про дружбу родини Толстих з Шевченком залишила у своїх спогадах К. Ф. Юнге — /40/дочка Ф. П. Толстого (див. Е. Ф. Юнге, Воспоминания, М., Книгоиздательство «Сфинкс», [б. p.].

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 464, ЧІМ, ГКШ, ЦМШ.

1911 р. один з відбитків цього офорту експонувався на шевченківській виставці в Москві (Каталог, № 14), 1929 р. — на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 27, № 1), 1939 р. — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 284).


ДМШ, інв. № г — 858.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.