[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








97. Благовіщенський монастир в Нижньому Новгороді. Тонований папір, олівець (16,1 × 31,5). [Нижній Новгород]. [30.Х 1857].

Справа вгорі чорнилом позначено: № 117176.

За «Каталогом музея украинских древностей В. В. Тарновского» (т. II, Чернігів, 1900, стор. 188, № 374), на звороті рисунка, який пізніше був наліплений на картон, прочитувався напис рукою Шевченка: N.N. БлаговЂщенскій монастырь, 1649 1.


1 Дату «1649» треба розуміти як дату відбудови монастиря; в літературних джерелах визначається 1647 р. (див. Н. И. Храмцовский, Краткий очерк истории и описание Нижнего Новгорода, в двух частях. 1859, ч. II, стор. 113).


Датовано на підставі запису Шевченка в щоденнику від 30 жовтня 1857 p.: «Пользуясь погодой, я совершил прогулку вокруг города с удовольствием и не без пользы. В заключение прогулки нарисовал Благовещенский монастырь. Старое, искаженное новыми пристройками здание. Главная церковь, колокольня не совсем уцелели от варварского возобновления. Осталися только две башни над трапезной неприкосновенными. И какие они красавицы! Точно две юные, прекрасные, чистые отроковицы грациозно подняли свои головки к подателю добра и красоты и как бы благодарят его, что он заступил их от руки новейшего архитектора. Прекрасное, ненаглядное создание!

Благовещенский монастырь основан в XVI столетии св. Алексеем митрополитом. К этому времени принадлежат и прекрасные башни. Соборная церковь мона-/53/стыря построена в 1649 году. Местоположение монастыря очаровательное» (див. т. V, стор. 117).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 374, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 604.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.