[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 350; 743-744.]
Попередня
Головна
Наступна Варіанти
Світе ясний! Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено).
Багряницями закрито
І розп’ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
«СВІТЕ ЯСНИЙ! СВІТЕ ТИХИЙ!..»
Джерела тексту:
фрагменти тексту, опубліковані у виданні за редакцією В. М. Доманицького: Шевченко Т. Кобзарь. — 2-ге вид. — СПб., 1908. — С. 633, за списком, що належав Г. В. Богданенкові, а згодом — В. С. Степаненкові;
список невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 617);
першодрук у кн.: Партицький О. Провідні ідеї в письмах Тараса Шевченка. — Львів, 1872. — С. 29;
публікація у журналі «Правда» (1873. — № 15. — С. 511);
чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 302).
Подається за «Більшою книжкою».
Дата в автографі: «27 июня».
Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 27 червня 1860 р., С.-Петербург.
Первісний автограф (чи автографи), від якого походило кілька списків початку 60-х років XIX ст., що мають чимало різночитань і не дають єдиного тексту, не відомий. Одну з початкових стадій роботи Шевченка над віршем відбиває, ймовірно, список, що належав Г. В. Богданенкові, а згодом В. С. Степаненкові (ІР НБУВ, І. 1869). Близький до нього список у /744/ рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862, можливо, походить з того самого джерела, але має різночитання в рядках 4, 8, 13. За нині не відомими джерелами — з відмінами від згаданих списків — вірш опубліковано 1872 р., у книжці О. О. Партицького та 1873 р. у львівському журналі «Правда» (де його помилково подано як уривок з поеми Шевченка «Єретик»). Близький до цих публікацій (але з різночитаннями) список є в «Кобзарі» 1860 р. з рукописними вставками (ІЛ, № 535, с. 9). Остаточний текст вірша створено Шевченком у «Більшій книжці».
Вперше надруковано у кн.: Партицький О. Провідні ідеї в письмах Тараса Шевченка. — Львів, 1872. — С. 29, де подано за не відомим нині джерелом.
До збірки творів уперше введено в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 242), де вперше подано за «Більшою книжкою».
Явленними піч топити... — Ідеться про ікони, які церква оголошувала чудодійними, оскільки вони з’явилися нібито з «волі Божої», без людської участі.
