[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 5. — С. 418-420.]

Попередня     Головна     Наступна






КОМЕНТАРІ (продовження)



[АВТОБІОГРАФІЯ]



Джерело тексту:

окремий чистовий, з поправками, автограф у саморобному зошиті на вісім сторінок (ІЛ, ф. 1, № 103).

Подається за автографом.

Автограф не датований.

Датується орієнтовно першою половиною лютого 1860 р., оскільки «Письмо Т. Гр. Шевченка к редактору «Народного чтения» (1860. — № 2. — С. 229 — 236), в основу якого покладено автобіографію поета, датовано «1860, 18 февраля».

Автобіографія Шевченка відома в двох редакціях: перша — в автографі, друга — надрукована в журналі «Народное чтение» (1860. — № 2. — С. 229 — 236) під заголовком «Письмо Т. Гр. Шевченка к редактору «Народного чтения».

Текст автобіографії записаний у саморобному зошиті з восьми сторінок, незакінчений, без назви.

Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1885. — № 11. — С. 431 — 435) під заголовком «Автобиография Т. Гр. Шевченка, писанная для «Народного чтения» (публікація П. Куліша). Друкуючи автобіографію, П. Куліш писав у примітці: «В свое время издатель "Народного чтения" обратился к Т. Гр. Шевченку с просьбою написать свою биографию для журнала, им издаваемого. Не будучи в состоянии написать ее так, как хотелось бы, он обратился за помощью ко мне и отдал мне свою рукопись. Я написал от его имени то, что напечатано, по его одобрении, в "Народном чтении", а неоконченная автобиография поэта лежала в моих бумагах, забытая мною, до 1885 года» (Киевская старина. — 1885. — № 11. — С. 231).

Написання і публікація автобіографії пов’язані зі справою звільнення з кріпацтва родичів поета, яку порушив комітет Літературного фонду незабаром після повернення Шевченка до Петербурга з України влітку 1859 р. Оскільки поміщик В. Е. Фліорковський не погоджувався дати волю родичам Шевченка, було вирішено привернути до цього увагу громадськості, опублікувавши автобіографічний лист поета. Однак значення авто/419/біографії виходить за межі конкретного практичного завдання. Це публіцистичний твір антикріпосницького змісту.

Автобіографія вперше введена до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. — СПб., 1911. — Т. 2. — С. 86 — 89; до зібрання творів — у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. — К., 1951. — С 187 — 189.

Шевченко Григорій Іванович (1781 — 1825) — батько поета.

В селе Кириловке... — Шевченко народився в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії. Наприкінці 1815 р. його батьки переїхали в с Кирилівку.

Енгельгардт Василь Васильович (1755 — 1828) — поміщик, власник родини Шевченків.

На осьмом году лишившись отца и матери... — Батько помер 21 березня 1825 р., коли Тарасові було одинадцять років, а мати — Шевченко Катерина Яківна (1783 — 1823) — 20 серпня 1823 р., коли йому було вісім років.

Часловець — Часослов, богослужебна книга, що містить тексти релігійних пісень та молитов для щоденних церковних відправ. Правив за читанку для навчання грамоти.

Псалтир — одна з книг Старого Завіту. Складається з 150 релігійних пісень, або псалмів. Одна з основних книг для навчання грамоти.

Кунштик — малюнок.

Лисянка — містечко Звенигородського повіту Київської губернії на річці Гнилий Тікич. Тепер селище міського типу Черкаської області.

Тарасівка — село Звенигородського повіту Київської губернії. Тепер — Звенигородського району Черкаської області.

Апеллес (356 — 308 до н. е.) — давньогрецький живописець при дворі Александра Македонського.

Енгельгардт Павло Васильович (1798 — 1849) — поміщик, позашлюбний син В. В. Енгельгардта, з 1828 р. власник с Кирилівки. У 1828 р. Шевченко був взятий козачком до панських покоїв і 1829 р. разом з іншими кріпаками відправлений до м. Вільна, де П. Енгельгардт служив ад’ютантом у віленського військового губернатора.

...картины суздальской школы... — Суздальський живопис — ремесло писання малохудожніх, але дешевих і тому популярних у народі ікон та картин.

Соловей-розбійник — казковий персонаж російських билин, істота, в якій поєднуються риси птаха і людини.

Кульнєв Яків Петрович (1763 — 1812) — герой Вітчизняної війни 1812 р., генерал-майор, один з найпопулярніших російських воєначальників.

Кутузов (Голенищев-Кутузов) Михайло Іларіонович (1745 — 1813) — російський полководець, генерал-фельдмаршал, герой Вітчизняної війни 1812 р.

Платов Матвій Іванович (1751 — 1818) — російський військовий діяч, отаман Донського війська, герой Вітчизняної війни 1812 р.

...уехали в ресурсы на бал... — Тобто у дворянське зібрання.

«Причинна» — балада, написана Шевченком орієнтовно 1837 р. у Петербурзі.

Сошенко Іван Максимович (1807 — 1876) — український художник, педагог, земляк і друг Шевченка (родом з Богуслава). У 1834 — 1838 рр. /420/ вчився в Петербурзькій Академії мистецтв. Шевченко познайомився з ним 1836 р. у Петербурзі. За спогадами І. М. Сошенка, записаними М. К. Чалим (Сава Ч. (Чалый М. К.). Новые материалы для биографии Т. Г. Шевченка // Основа. — 1862. — № 5. — С. 54), про Шевченка він довідався від свого товариша по Академії мистецтв, брата дружини В. Г. Ширяева — В. І. Соловйова. Знайомство відбулося на квартирі І. М. Сошенка, куди Шевченко прийшов на його запрошення. В основі епізоду знайомства Шевченка з І. М. Сошенком, як він відображений у повісті «Художник», лежить відомий Шевченкові дійсний факт знайомства художника В. І. Штернберга з російським художником М. І. Лебедєвим (1811 — 1837) (див.: Стасов В. В. Статьи и заметки, не вошедшие в собрания сочинений. — М., 1954. — Т. 2. С. 300).

...с помощию графа М. Ю. Вельегорского... — Вієльгорський Михайло Юрійович (1783 — 1856) — російський композитор і музичний діяч. Брав участь в організації лотереї, в якій розіграно портрет В. А. Жуковського роботи К. П. Брюллова і на кошти від якої викуплено Шевченка з кріпацтва.

В 1844 году удостоился он звания свободного художника. — Шевченко здобув звання некласного художника 22 березня 1845 р. (Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. — С. 100 — 101).

...в 1847 году был арестован... — Шевченка заарештовано 5 квітня 1847 р., відправлено до Петербурга і ув’язнено в казематі III відділу.

Петров Олексій Михайлович (1827 — 1883) — студент Київського університету. У 1846 р. з провокаційною метою став членом Кирило-Мефодіївського братства і незабаром доніс про його існування.

...30 мая того же года... — 30 травня 1847 р. Шевченко з каземату III відділу був переданий у відання Військового міністерства, а 31 травня відправлений з фельд’єгерем рядовим в Окремий Оренбурзький корпус. До Оренбурга Шевченко прибув 9 червня 1847 р.

...был сослан в Орскую крепость... — В Орській фортеці Шевченко перебував з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. та з 1 червня по 30 вересня 1850 р.

...в Новопетровское укрепление... — У Новопетровському укріпленні Шевченко перебував з 17 жовтня 1850 р. по 2 серпня 1857 р.

В 1858 году 22 августа... — Офіційне повідомлення про звільнення Шевченка з військової служби надійшло в Новопетровське укріплення 21 липня 1857 р., і 2 серпня того ж року він залишив Новопетровське укріплення (Ткаченко М. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. — К., 1961. — С 178).

В 1859 году летом... — 25 травня 1859 р. Шевченко виїхав з Петербурга і на початку червня прибув в Україну.

...крепостных братьев, сестру... — Шевченка Микиту Григоровича (1811 — 1870), Шевченка Йосипа Григоровича (1821 — бл. 1878) та Бойко (Шевченко) Ярину Григорівну (1816 — 1865).

...акватинта и аквафорта... — види гравюри.

...Главный цензурный комитет разрешил ему напечатать... — Ідеться про дозвіл Головного управління цензури на видання «Кобзаря», яке вийшло у світ 23 січня 1860 р. /421/










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.