[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








18. Перерване побачення. Папір, акварель (23 × 18,5). [Пб.]. [1839 — 1840].

Копія з однойменної акварелі К. П. Брюллова, виконана Шевченком у двох примірниках.

Під малюнком, що зберігається в Державному російському музеї в Ленінграді, на паспарту напис чорнилом: Тарасъ Шевченко съ К. Брюллова. Нижче зліва олівцем: Подарокъ Шевченка В. Жуковскому. Справа напис олівцем: Coll. W. Joukowsky. Andre Somoff 1. На звороті напис олівцем: Подарокъ Шевченки Жуковскому.

Можливо, це один з тих двох малюнків, що зазначені в списку оригінальних творів, які належали В. А. Жуковському (А. А. Фомин, Поэт и Король, «Русский библиофил», кн. 7 — 8, СПб., 1912, стор. 173).

Під малюнком, що зберігається в ДМШ, на паспарту напис олівцем: Шевченко. Прерванное свидание. Нижче бронзованими буквами витиснено: Carolus Bruloff, Copia 2.

Копії як з цієї, так і з іншої акварелі Брюллова, що зберігалися в приватних збірках, Шевченко міг виконати лише тоді, коли з оригіналів «Перерване побачення» (належав гр. Ферзен) та «Сон бабусі та внучки» (належав великій княгині Катерині Михайлівні) робилися копії для гравюр, вміщених в альманасі «Утренняя заря» на 1841 р. (цензурний дозвіл — жовтень 1840 p.). Це підтверджується й тим, що один з малюнків належав В. А. Жуковському, який уже на початку 1841 р. виїхав за кордон.

В літературі зустрічається під назвами «Італійка біля фонтана» (В. Г [орленко], Картины, рисунки и офорты Шевченко, «Киевская старина», К., 1888, июнь, стор. 82) і «Перервана зустріч» (М. Г. Бурачек, Великий народний художник, Х., 1939, стор. 16).

М. Г. Бурачек помилково датує акварель 1840 — 1843 pp., а Г. Владимирський невірно реєструє цей малюнок як різні твори під назвами «Бахчисарайский фонтан», «Итальянки у колодца» («Образотворче мистецтво», К., 1939, № 2 — 3, стор. 17).

Попередні місця збереження примірника ДМШ: збірка К. Т. Солдатьонкова, Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві, ГКШ.

В 1888 p. один з цих малюнків експонувався на виставці на користь вдів та сиріт архітекторів у Академії художеств в Петербурзі («Киевская старина», кн. VI, К., 1888, стор. 82).

Репродукується за примірником ДМШ.


РМ, інв № р — 6962.

ДМШ, інв. № г — 801.



1 Кол[екція] В. Жуковського. Андрій Сомов.

2 Карл Брюллов, Копія. /12/












Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.