[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








28. Автопортрет. Полотно (овал), олія (43 × 35). [Пб.]. [Зима 1840 — 1841].

Про створення цього твору згадує товариш Шевченка по Академії художеств Ф. П. Пономарьов: «Я был с Шевченко самый близкий друг. В конце 1830-х и в начале 1840-х годов мы были неразлучны почти ежедневно. Он жил на Острову, в 5-й линии, дом Аренста, а я в Академии художеств, где имел мастерскую, данную мне за успехи в рисовании и лепке. Эта мастерская (бывшая старая церковная ризница) состояла из одной комнаты с антресолями. На этих антресолях мой бедный Тарас помещался во время тяжкой своей болезни, поглощавшей наши скудные средства. В это самое время он написал с себя масляными красками портрет: ...и подаренный мне торс св. Себастиана с натуры, в классах Академии. Рядом с моею мастерской находилась мастерская художника Петра Степановича Петровского, работавшего над программою «Агарь в пустыне» («Русская старина», т. XXVII, СПб., 1880, стор. 589).

Згадка Пономарьова про те, що одночасно з працею Шевченка над автопортретом і «Себастьяном» художник Петровський працював над програмою «Агарь в пустыне», дає підставу для датування цих двох творів Шевченка, оскільки Петровський працював над згаданою програмою протягом зими 1840 — 1841 pp. і в кінці квітня вона була представлена на розгляд Товариства заохочування художників в Петербурзі («Отчет комитета Общества поощрения художников с 28 апреля 1840 г. по 28 апреля 1841 г.», «Художественная газета», 1841, № 14).

Попередні місця збереження: збірка О. О. Бахрушина, ДІМ, ГКШ, ЦМШ.

1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 112); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 104).


ДМШ. інв. № ж — 104. /16/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.