[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








33. Знахар. Ілюстрація до однойменного твору Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Папір, олівець, туш, перо, пензель (21,4 × 15,9). [Пб.]. [Н. п. 10.X 1841].

Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко.

Другий варіант цієї ілюстрації опублікований в збірнику «Наши, списанные с натуры русскими» (изд. Я. А. Исакова, СПб., 1841, між стор. 120 — 121) — див. прим. до № 34.

К. Широцький вказує, що в Музеї української старовини В. В. Тарновського знаходились підготовчі ескізи до цієї ілюстрації (К. Широцький, Шевченко як ілюстратор, «Шевченківський збірник», т. I, Пб., 1914, стор. 93). Але в каталозі цього музею, крім даного рисунка, ніякі підготовчі ескізи не зареєстровані. /18/

Ілюстрацію до нарису «Знахар» Шевченко виконав за проханням самого Квітки-Основ’яненка, який, побачивши зарисовки Шевченка на одному з листів до нього 1 (див. прим. до № 394), в листі до Шевченка від 22 березня 1841 р. писав: «Олександр Павлович Башуцький 2 друкує дуже мудру книжку. Там будуть усякії народи: і школярі, і купці, і ковалі, і усякі. Я зписав нашого знахаря. І як треба до нього картинки, то я ваших вирізав та й послав йому, бо на виду він настояще так дивиться, як треба знахарю, що обдурює народ і мошеннича; та й вона дивиться на нього теж лукаво. Припадають вони обидва до моєї казки, тільки не знаю, щоб хто йому обділав як треба їх по-нашому, так я й указав на вас і прохав його сеє письмо відіслати до вас. Коли проситиме вас об сім, то будьте ласкаві, учешіть наших так, щоб пальці знати було, щоб наші на славу пішли; як знаєте, так з ним і зкомпонуйте...» («Русская старина», кн. I, СПб., 1879, стор. 177 — 178).

Датується часом видачі цензурного дозволу на друкування збірника «Наши, списанные с натуры русскими».

На звороті рисунок «Біля хворого» (див. 262).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 145, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 392.



1 Лист не зберігся.

2 О. П. Башуцький — ініціатор видання «Наши, списанные с натуры русскими».










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.