[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








32. Циганка-ворожка. Папір, акварель (26,5 × 20,7). [Пб.]. [Н. п. IX] 1841.

Справа внизу аквареллю дата і підпис автора: 1841. Шевченко.

Внизу на паспарту витиснено бронзованими буквами: Т. Schevchenko.

26 вересня 1841 р. рада Академії художеств втретє нагородила срібною медаллю другого ступеня «За успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной» Тараса Шевченка за картину, изо-/17/бражающую цыганку...» («Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах», К., 1950. стор. 71, № 16).

В 1841 p. ця картина була на академічній виставці в Петербурзі, про що згадує в листі до Шевченка Г. Ф. Квітка-Основ’яненко: «...читав у Литературной газете, що ваша дівчина, що через тин ворожила у циганки, продалась, та й зрадовався, бо я так і надіявся» (лист від 22 листопада 1841 p., «Киевская старина», К., 1900, сентябрь, стор. 298).

В. Толбін зазначає, що картину Шевченка, яку він називає «Цыганенок», придбав з виставки тодішній комендант Петропавловської кріпості І. М. Скобелєв.

Оцінка робіт Шевченка, представлених на річній академічній виставці 1841 p., дана Ромуальдом Подбереським («Tygodnik Petersburski», СПб., 1842, № 36).

В літературі зустрічається під назвами «Цыганенок» (В. В. Толбин, Ученики Брюллова, «Иллюстрация», 1861, № 180, стор. 75), «Цыганка» (А. Я. Конисский, Жизнь украинского поэта Тараса Григорьевича Шевченко, Одесса, 1898, стор. 169 та ін.), «Циганка, що ворожить руській дівчині» (В. Щурат, З життя і творчості Шевченка, Львів, 1914, стор. 8), «Цыганка, гадающая малороссиянке» (И. Айзеншток, Судьба литературного наследства Т. Г. Шевченко, «Литературное наследство», М., 1935, № 19 — 20, стор. 429), «Циганка гадає дівчині» (М. Г. Бурачек, Великий народний художник, Х., 1939, стор. 16 та ін.) та «Девушка гадает у цыганки» (І. Балясний, «Живописная Украина», Альманах Шевченкові, Одеса, 1940, стор. 162).

В окремих джерелах малюнок помилково датований 1840 р. (В. В. Толбін, Ученики Брюллова, ж. «Иллюстрация», 1861; О. Сластьон, Малюнки Тараса Шевченка, вип. I, Пб., 1911, стор. 4 та ін.) та 1846 р. (під репродукцією, вміщеною в журн. «Малярство та скульптура», К., 1938, № 3, стор. 13), а також невірно визначено техніку виконання (олія).

Попередні місця збереження: власність І. М. Скобелєва, збірка К. Т. Солдатьонкова, Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві, ГКШ, ЦМШ.

1939 р. експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 113).


ДМШ, інв. № г — 824.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.