[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








133. Портрет Андрія Івановича Лизогуба. Папір, олівець (21,3 × 17). [м. Седнев]. [28.II — 30.IV 1846; III 1847].

Справа внизу чорнилом рукою А. І. Лизогуба напис: рис. Т. Шевченко.

А. І. Лизогуб — поміщик містечка Седнева, Чернігівської губ. (нині Чернігівський р-н, Чернігівської обл.), один з близьких приятелів Шевченка, який підтримував поета під час його заслання. За листування з Шевченком Лизогуб підпав під нагляд III відділу (див. Л. М. Жемчужников, Мои воспоминания из прошлого, вып. II, М., 1927, стор. 56).

З А. І. Лизогубом Шевченко познайомився 1846 р. в Седневі і був у нього навесні 1846 р. та у березні 1847 р. (див. А. Чужбинский, Воспоминания о Т. Г. Шевченке, СПб., 1861, стор. 25). Тут він намалював портрети двох братів Лизогубів (див. цей же № та № 134), три краєвиди Седнева (див. № 135, 136, 137) та написав 7.III 1847 р. поему «Відьма» і 8.III передмову до II видання «Кобзаря» (див. т. І цього видання, стор. 373, 376). Все це і є підставою для датування портрета.

До 1939 р. портрет знаходився в альбомі рисунків А. І. Лизогуба. При публікації портрет помилково названо портретом Є. П. Гребінки («Образотворче мистецтво», К., 1940, № 3, стор. 21 — 22).

Вперше як окремий твір експонувався під назвою «Портрет невідомого (А. І. Лизогуба)» на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві 1939 р. (Каталог, № 180).

Попередні місця збереження: власність А. І. Лизогуба, ЦМШ.


ДМШ, інв. № г — 911.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.