[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 2.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
274. Допит полонених. Ілюстрація до поеми К. Ф. Рилєєва «Войнаровский». Ескіз та начерки. Папір, олівець (18,2 × 26 3). [Пб.]. [1842].
Під рисунком чорнилом, можливо рукою Честахівського, напис: «Мазепа й Войнаровскій». Справа, вгорі, напис: № 115. I. Справа сцена: Мазепа допитує полонених, поряд з ним його небіж Войнаровський; зліва — погруддя Мазепи; в центрі — начерк жіночої постаті.
Для ілюстрування Шевченко обрав саме той уривок поеми, в якому Рилєєв говорить про засудження українським народом Мазепи як зрадника: «Я из Батурына недавно, — || Один из пленных отвечал: — || Народ Петра благословлял || И, радуясь /31/ победе славной, || На стогнах шумно пировал. || Тебя ж, Мазепа, как Иуду, || Клянут украинцы повсюду...» (К. Ф. Рылеев, Войнаровский. В типографии С. Селивановского, 1825, стор. 32).
Датується за ескізом, вміщеним на звороті даного рисунка, на якому є начерк постаті одного з гостей до ілюстрації «Суворов влаштовує в Празі розваги за російськими народними звичаями», вміщеної в книзі «История Суворова» (див. № 66).
Попередні місця збереження: ЧМТ — № 413, ЧІМ, ГКШ.
На звороті ескізи та начерки (див. рис. № 275).
ДМШ, інв. № г — 639.
