[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
2 — 45. Акварелі та рисунки, виконані під час Аральської експедиції.
У 1848 — 1849 pp. під час експедиції на Аральське море під керівництвом відомого російського мореплавця капітан-лейтенанта О. І. Бутакова вперше було обстежено море, виміряно його глибини, визначено широти, проведено астрономічні спостереження та відкрито цілий ряд нових островів; в цей час було зібрано матеріали про побут навколишнього казахського населення, проведено геологічні дослідження місцевості та зроблено багатий опис флори і фауни узбережжя, а також островів Аральського моря. /4/
За завдянням О. І. Бутакова Т. Г Шевченко виконав численні зарисовки, малюнки та акварелі.
Хронологічно малюнки та рисунки Шевченка, пов’язані з експедицією, складають п’ять груп: 1. Сухопутний перехід від Орської кріпості до укріплення Раїм — 11.V — 17.VI 1848 p. (див. малюнки № 2 — 18 та рисунки № 138 — 148); 2. Перше плавання по Аральському морю — 30.VII — 28.IX 1848 р. (див. малюнки № 19 — 31 та рисунки № 149 — 172); 3. Зимівля на Кос-Аралі — 6.Х 1848 p. — 6.V 1849 p. (див. малюнки № 32 — 43 та рисунки № 173 — 177); 4. Друге плавання по Аральському морю — 6.V — 22.IX 1849 р. (див. малюнки № 44 — 45 та рисунки № 178 — 190); 5. Перебування в Оренбурзі — X 1849 p. — IV 1850 р.
Значна частина натурних зарисовок та ескізів, виконаних під час Аральської експедиції, знаходиться також в альбомах рисунків Шевченка 1846 — 1850 pp. (див. № 56 — 106 та № 107 — 137).
Дати та окремі назви творів встановлено на підставі матеріалів експедиції (щоденники О. І. Бутакова та експедиційні карти).
Під малюнками № 5, 6, 10, 15, 19, 20, 21 були написані чорнилом рукою Шевченка їх назви, але ще до 1900 р. вони були відрізані і зараз зберігаються окремо в фондах ДМШ (інв. № 195, 1 — 7).
2. Пожежа в степу. Папір, акварель (21,4 × 29,6). [Н. p. 12.V] 1848.
Внизу посередині малюнка чорнилом авторський підпис і дата: Т. Шевченко 1848.
Малюнок наклеєний на альбомний аркуш, на якому справа вгорі чорнилом позначено: 41.
На верхньому краю альбомного аркуша олівцем напис: Оригинальний рисунокъ Шевченки, подаренный г-мъ Шрейберомъ.
Під малюнком по нижньому краю альбомного аркуша тушшю напис: Видъ степнаго пожара въ киргизской степи во время слЂдованія транспортовъ въ УкрЂпленія близъ Аральскаго Моря. 12-го мая 1848 года въ вЂденіи Г. М. Шр... на заливъ р. Ори.
Про пожежу в степу під час переїзду експедиції О. І. Бутакова з Орська до Раїма Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»:
«Я стал внимательнее всматриваться в горизонт и, действительно, вместо тучки увидел белые клубы дыма, быстро исчезающие в раскаленном воздухе. К полдню пахнул навстречу нам тихий ветерок, и я почувствовал уже легкий запах дыма... И пока транспорт раскидывался своим исполинским каре вокруг залива, я уже купался в нем. Пожар был все еще впереди нас, и мы могли видеть только один дым, а пламя еще не показывалось из-за горизонта. С закатом солнца начал освещаться горизонт бледным заревом. С приближением ночи зарево краснело и к нам близилось. Из-за темной горизонтальной, чуть-чуть кое-где изогнутой линии начали показываться красные струи и язычки. В транспорте все затихло, как бы ожидая чего-то необыкновенного. И, действительно, невиданная картина представилася моим /5/ изумленным очам. Все пространство, виденное мною днем, как бы расширилось и облилось огненными струями почти в параллельных направленнях. Чудная, неописанная картина! Я всю ночь просидел под своєю джеломейкою и, любуясь огненною картиною, вспоминал нашего почтенного художника Павлова...
Вблизи транспорта, на темной, едва погнутой линии и на огненном фоне, показался длинный ряд движущихся верблюжьих силуэтов... Верблюды двигались один за другим по косогору и исчезали в красноватом мраке, точно китайские тени. На одном из них, между горбов, сидел обнаженный киргиз и импровизировал свою однотонную, как и степь его, песню. Картина была полная» (див. т. IV, стор. 89, 90 1).
Про цю пожежу розповідає також О. І. Макшеєв:
«На другой день после нашего выступления мы видели вдали паль, то есть огонь, пущенный киргизами по степи, чтобы сжечь старый ковыль и дать возможность беспрепятственно расти свежему, и долго любовались, как отдельные сначала огоньки постепенно сливались в непрерывные нити, сопровождаемые сильным заревом. По желанию генерала Шрейбера Шевченко нарисовал акварелью эту импровизированную иллюминацию и подарил ему свой рисунок» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор 29).
В літературі зустрічається під назвою «Вид пожара в киргизской степи» («Шевченківський збірник», т. I, Пб., 1914, стор. 120 — 121).
Попередні місця збереження: власність І. П. Шрейбера, М. М. Миронова.
Начерк до цього малюнка див. № 141.
Власність С. А. Таранушенка (Київ).
1 Тут і далі посилання на твори Т. Г. Шевченка даються за виданням: Тарас Шевченко, Повне зібрання творів в десяти томах, Вид-во АН УРСР.
