[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








3. Форт Кара-Бутак. Папір, акварель (20,4 × 29,5). [21.V 1848 — 15.I 1850].

В повісті «Близнецы» Шевченко згадує про форт Кара-Бутак: «Мы встановились на речке Кара-Бутаке, вблизи воздвигавшегося в то время форта. Здесь у нас была дневка» (див. т. IV, стор. 90).

О. І. Бутаков в листі до О. С. Меншикова від 28.VI 1848 р. писав з цього приводу: «Наш отряд выступил в степь 11 мая, а 21 прибыл на Кара-Бутак, где уже были выведены стены нового форта... мы тут дневали» (ЦДАВМФ, ф. 19, спр. 32, арк. 12).

За даними О. І. Макшеєва, форт Кара-Бутак закладений 21 травня 1848 р., а закінчений до жовтня 1848 p.: «В Кара-Бутаке мы отдыхали целые сутки. Форт был уже окончен; он был построен на крутом, скалистом берегу речки того же имени, в виде редута...» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 31). «В одном углу вала поставлено орудие, а в другом устроена сторожевая башня. Внутри форта сделаны казармы из привозного с линии леса» (там же, стор. 76). «Издали форт походил на рыцарский замок» (там же, стор. 78 — 79). /6/

Крайні дати виконання рисунка встановлюються часом перебування експедиції в Кара-Бутаці та закінченням звіту О. І. Бутакова по експедиції — 15.I 1850 р., як про це свідчить рапорт О. І. Бутакова командиру Оренбурзького лінійного батальйону № 2 (ІЛ, ф. 1, № 406, арк. 77).

Етюд олівцем до цієї акварелі див. № 142.

Зображення цього ж форту з іншого боку див. № 4.

Копія з даної акварелі (можливо, рукою О. М. Бутакової) знаходиться в альбомі Обручових (ДМШ, інв. № г — 788).

Повторення окремих деталей цієї акварелі див. у альбомі P. M. Чернишова (ДІМ, інв. № 63113, портф. № 19, арк. 83).

Попередні місця збереження: власність Обручових, РМ, ГКШ, ЦМШ.

1939 р. експонувався на ЮШ (Каталог, стор. 49, № 256); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР в Москві (Каталог, стор. 105).


ДМШ, інв. № г — 873.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.