[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








9. Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї. Папір, акварель (20,5 × 29,8). [Раїм]. [19.VI — 25.VII] 1848.

На малюнку на борту човна чорнилом підпис і дата: Т. Шевченко, 1848.

Дату в межах року уточнено відповідно до часу перебування експедиції в Раїмі за свідченням Макшеєва: «19 июня утром, оставив транспорт, я поехал вперед в Раим...» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому /9/ краю, СПб., 1896, стор. 43) та Бутакова: «Июль 25. В 7 ч. вечера снялся от Раимской пристани, отслужив напутственный молебен, со шхунами Константин и Николай, подняв свой брейд-вымпел на первой» («Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.»,Ташкент, 1953, стор. 13).

Про укріплення Раїм Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»: «Подъезжая к самому укреплению, открывается зеленая широкая полоса камыша, и кой-где из темной зелени выглядывает серебристая Сыр-Дарья... Между двумя широкими озерами высовывается высокий мыс, на котором построено укрепление, называется Раим, от абы, воздвигнутой здесь сто лет над прахом батыря Раима...» (див. т. IV, стор. 93 — 94).

Про це укріплення згадує і Макшеєв: «Раимское укрепление было построено в виде неправильного многоугольника, на мысу нагорного берега Сыр-Дарьи, круто возвышающегося саженей на 17 над разливами реки, которые образуют с востока и запада от мыса озера Раим и Джалан-Гач, а с юга — проток между ними, шириною в полверсты и глубиною более сажени» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 44).

За літературними даними, акварель була подарована Г. В. Обручовою Російському музею в Петербурзі з написом: «Раимское укрепление. Снято с верфи Сыр-Дарья».

Інші краєвиди укріплення Раїм див. № 10, 12, 148.

Копія з цієї акварелі (виконана, можливо, Бутаковою) знаходиться в альбомі Обручових (ДМШ, інв. № г — 790).

В літературі зустрічається під назвами: «Раїмська фортеця з моря» («Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 29); «Аральське море» (О. Новицький, Т. Шевченко, К., 1930, табл. XIX).

Попередні місця збереження: власність Обручових, РМ, ІТШ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 264.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.