[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
26 — 31. Острів Ніколая. Акварелі і рисунки [12 — 21.IX 1848; 22 — 30.VIII 1849].
Острів Ніколая (за сучасною назвою о. Возрождєнія) та прилеглі до нього острови Константіна і Наслєдніка були відкриті експедицією 9.IX 1848 р. під час першого плавання в Аральському морі і названі Царськими островами.
В щоденнику Бутакова від 9.IX 1848 р. говориться «В 7 ч. утра открылся в левой руке остров. По высоким берегам его, еще более возвышаемым рефракцией, я принял его сначала за остров Барса-Кильмес, но справясь с счислением, я тотчас убедился, что сделал новое открытие...» («Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 28).
Через несприятливу погоду експедиція змогла підійти до острова лише 12.IX
1848 р. ввечері і кинула якір біля його західного берега.
На острові експедиція побувала двічі: 12 — 21.IX 1848 р. та 22 — 30.VIII
1849 p., що і є підставою для подвійного датування малюнків. В 1848 р. було обстежено о. Ніколая, а в 1849 р. — його бухти, затоки, а також о. Константіна.
Опис о. Ніколая дано в щоденнику Бутакова: «Остров Николая 1-го занимает пространство около 300 кв. верст; он покрыт в огромном количестве саксаульником, гребенщиком и тальником; в копанях вблизи берега пресная вода, вкусом несколько похожая на барса-кильмесскую, но далеко не столь горькая... Северная [часть острова] загибается к западу длинною и высокою косою и образует обширный залив; другой прекрасный залив находится на SO стороне острова... На 7 миль к NSW от него находится узкий песчаный остров длиною 9 [?] верст, который я назвал Островом Наследника, а по южную сторону другой остров того же рода, которьш я назвал Островом Константина» (там же, стор. 29).
До цього циклу малюнків належать також № 165 — 172.
26. Гористий берег острова Ніколая. Папір, акварель (15,6 × 29,1). [12 — 21.IX 1848; 22 — 30.VIII 1849].
На альбомному аркуші, під наклеєним на нього малюнком, чорнилом (можливо, рукою О. М. Бутакової) напис: Гористый берегъ острова Николая, — открытого А. И. Бутаковымъ (работы Шевченко). /18/На звороті альбомного аркуша по лівому краю олівцем рукою С. Глазенапа напис і підпис: Изъ альбома А. И. Бутакова С. Глазенапъ.
В своєму щоденнику О. І. Бутаков пише: «Восточная и северо-восточная части острова возвышены и состоят из глинистой почвы» («Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 29).
В літературі зустрічається під назвою «Високий берег острова Миколи» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 60, № 312).
Мотиви датування малюнка див. у примітці до № 26 — 31.
З цього малюнка є офорт роботи О. М. Бутакової (див. Д. А. Ровинский, Подробный словарь русских граверов XVI — XIX вв., СПб., 1895, стор. 90).
Начерк до цього малюнка див. № 165.
Інші малюнки та рисунки о. Ніколая див.№ 27 — 31 та № 165 — 172.
Попередні місця збереження: власність Бутакових, Глазенапів, КММ, ВІМШ, ГКШ.
ДМШ, інв. № г — 746.