[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








50. Портрет невідомої. Папір, акварель (26,5 × 9,5). [Оренбург]. [XI 1849 — IV 1850?].

На звороті тією ж рукою, що й інвентарний номер, олівцем зроблено напис: Шевченко 18141861. Портрет А. Є. Усковой.

В 1911 р. цей твір експонувався на шевченківській виставці в Нижньому Новгороді як портрет Розанової («Нижегородский листок», 21.III 1911). Під цією ж назвою в 1924 р. він надійшов до Горьковського художнього музею від художника В. А. Лікіна.

Тоді ж з’явився напис про те, що це портрет А. О. Ускової.

В 1958 р. твір був опублікований як портрет А. О. Ускової (В. Косян, Малоизвестный портрет работы Шевченко, «Т. Г. Шевченко в Нижнем Новгороде», Горький, 1958, стор. 203 — 206).

Однак достатніх підстав для твердження, що це портрет Ускової, немає. Певна подібність з відомими портретами Ускової може пояснюватись особливостями творчої манери художника. Більше підстав має свідчення власників, які експонували його як портрет О. О. Розанової. Під час перебування в Оренбурзі Шевченко, безсумнівно, міг бути знайомим з сім’єю Розанових і виконати портрет Олександри Олексіївни Розанової — молодої дівчини, яка в 1848 р. закінчила Неплюївське дівоче училище. О. М. Розанов — протоієрей оренбурзького Преображенського собору — був кореспондентом Російського географічного товариства і у зв’язку з цим, напевно, зустрічався з учасниками Аральської експедиції після повернення їх з плавання. Син О. М. Розанова був художником і 1849 р. вступив до Петербурзької Академії художеств (Державний архів Оренбурзької обл., ф. 173, оп. 9, од. зб. 257). Однак для остаточного визначення портретованої особи необхідні дальші дослідження.

Імена попередніх власників роботи не встановлені. Газета «Нижегородський листок» від 21 березня 1911 р. власниками художніх творів, експонованих на виставці, називає С. В. Лазаревського, Конопасевич та членів архівної комісії.


Горьковський художній музей.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.