[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








8. Чиркала-Тау. Папір, акварель (25,8 × 16,7). [VII — VIII 1851].

Місцезнаходження оригіналу не встановлено. Описано за літературними джерелами. Репродукується за автотипією 1914 р. («Русский библиофил», СПб., 1914, № 1, між стор. 36 — 37), див. також № 2, 4, 11, 17.

Очевидно, під малюнком на альбомному аркуші, як можна судити з репродукції, був напис: рис. съ нат. Т. Шевченко Чиръ-Калы-Тау.

Акварель виконана в сірувато-синюватому тоні (див. «Искусство и печатное дело», 1911, № 3, стор. 141, № 24). /10/

Аналогічне зображення гори Чиркала-Тау відтворене в офорті Бр. Залеського, в пояснювальному тексті до якого Залеський пише: «Так називається одна з крейдяних гір, що утворює пасмо Ак-Тау. Піднімаючись одиноко на зовсім рівній поверхні, вона привертає увагу подорожнього своєю формою, що відрізняє її від інших. Її краї, висотою більше семисот футів, утворені з крейди, глини і крупнозернистого гіпсу, прямовисно піднімаються над рівниною... Вершина гори зовсім пустинна, лише зрідка зустрічаються кволі стеблини степових рослин...» (альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, стор. 57).

Крім офорта, Бр. Залеський в 1851 p. виконав акварельне повторення з незначними змінами малюнка Т. Шевченка «Чиркала-Тау» (ДМШ, інв. № г — 1105).

Акварель Шевченка «Чиркала-Тау» датується за орієнтовно визначеним часом перебування експедиції в районі Північного Ак-Тау (див. прим. до № 1 — 17).

Зображення подібних гір див. № 11, 12, 85, 86, 89, 90.

Попередні місця збереження: власність Л. М. Жемчужникова, В. В. Кочубей, В. П. Кочубея.

1911 р. експонувався на виставці артистичних творів Тараса Шевченка в Києві (Каталог, № 59).










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.